-
·
ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК
2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців,…
-
·
ІМПОРТ ТРІСКОВИХ ТА ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО РИБНИЦТВА
У 2024 році Україна імпортувала понад 86 тисяч тонн тріскових риб (у живій вазі), переважно хека та минтая. Для порівняння, власне виробництво всієї риби (аквакультура + промисловий вилов у внутрішніх водоймах) становило лише близько 25 тисяч тонн.
-
·
РЕЖИМ СТРГ В УКРАЇНІ: ЗАГРОЗИ ТА АЛЬТЕРНАТИВИ ДЛЯ АКВАКУЛЬТУРИ І ПРОМИСЛУ
ВСТУП Режим спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) — це унікальна для України форма ведення рибного господарства, яка передбачає штучне розведення та вирощування риби у природних водоймах без спуску води з метою підвищення їх рибопродуктивності. Запроваджений понад два десятиліття тому, цей режим мав стати інструментом для залучення приватного капіталу у відтворення водних біоресурсів, насамперед на великих…
-
·
Аквакультура як шанс: Світовий банк прогнозує понад 20 мільйонів робочих місць до 2050 року. А що з Україною?
Світовий банк спільно з Всесвітнім фондом природи (WWF) оприлюднили звіт, який змінює уявлення про глобальну продовольчу безпеку. Аквакультура — вирощування риби, ракоподібних, молюсків та водоростей — визначена як один із ключових секторів для сталого зростання у наступні 25 років. За умови інвестування $1,5 трильйона, до 2050 року галузь може створити до 22 мільйонів нових робочих…
-
·
Верховний Суд: Ваше Право На Користування Водоймою Комплексного Призначення Для Аквакультури Під Загрозою?
Верховний Суд поставив під сумнів законність користування водосховищами комплексного призначення для аквакультури. Нове рішення підтверджує: навіть наявність Режиму рибогосподарської експлуатації чи дозволів на використання біоресурсів не дає права користуватися водоймою без оформлених документів. Проблема — у законодавчій прогалинні: стаття 51 Водного кодексу України забороняє оренду таких водосховищ. Це ставить під загрозу діяльність більшості СТРГ в…
-
·
Шкідлива діяльність BRDO у рибному господарстві: цифровізація без прозорості
Реформа рибної галузі в Україні під егідою BRDO демонструє системне ігнорування європейського досвіду та потреб малих рибалок. Попри те, що понад 95% українських риболовецьких суден відповідають критеріям традиційного рибальства ЄС, вони штучно класифікуються як промислові та змушені брати участь у щорічних аукціонах без можливості довгострокового планування. Така модель, яка прямо суперечить підходам Європейського Союзу, призводить…
-
·
Усунення правових колізій — шлях до розвитку аквакультури в Україні
🔹 Як законопроєкт “Риби України” розв’яже ключову проблему аквакультури Багаторічні колізії між Земельним і Водним кодексами позбавляли підприємців правової визначеності у використанні штучно створених водойм. Розроблений нашою спільнотою законопроєкт покликаний ліквідувати ці суперечності, дозволити приватну власність на рибницькі ставки, визначити їх як землі сільськогосподарського призначення та гармонізувати українське законодавство з директивами ЄС. Це — шанс…
-
·
Оцінка ймовірності реалізації Державної програми імпортозаміщення рибопродукції до 2030 року
Підсумовуючи, реалізація Державної програми імпортозаміщення рибопродукції до 2030 року є малоймовірною через сукупність об’єктивних (воєнні, економічні, інфраструктурні) та суб’єктивних (управлінських, корупційних) чинників. На практиці Україна, найімовірніше, продовжить залежати від імпортної риби в осяжній перспективі, а дану Програму чекатиме або формальний перегляд, або тихе невиконання. Для реального прориву в рибній галузі потрібні глибші системні зміни та…
