-
·
Рибна незалежність: чи зможе Україна замістити імпорт у державних закупівлях?
Україна володіє одним із найпотужніших у Європі потенціалів для розвитку аквакультури: понад 1,1 млн гектарів внутрішніх прісноводних водойм, десятки великих водосховищ та доступ до морських акваторій. Однак, попри цей природний капітал, держава залишається критично залежною від іноземного постачальника. Статистика останніх десятиліть невблаганна: за даними наукових досліджень (2025), частка товарів групи 03 («Риба і ракоподібні») у…
-
·
Контроль популяцій рибоїдних птахів у ЄС із фокусом на баклана великого: політика, наука, методи та порівняння країн
Баклан великий (Phalacrocorax carbo) у країнах ЄС перебуває під загальним режимом охорони птахів, а отже його навмисне вбивство, відлов, руйнування гнізд/яєць або значиме турбування загалом заборонені. Водночас на рівні ЄС існує легальний «клапан» для винятків: стаття 9 Директиви про птахів дозволяє державам-членам застосовувати дерогації (в т.ч. летальні заходи) за суворих умов — насамперед за відсутності «іншого…
-
·
Чи «очищує» товстолобик строкатий воду від мікроводоростей і підвищує прозорість у неарендних (інвазійних) умовах
Коротко: у неарендних (інвазійних) умовах товстолобик строкатий не є надійним «очищувачем мікроводоростей» і може як не змінювати прозорість, так і погіршувати її через трофічні каскади та рециклізацію поживних речовин. Потенційні короткочасні чи локальні покращення можливі, але вимогливі до контексту (розмірний склад фітопланктону, наявність «укриттів» для великого зоопланктону, інтенсивність зарибнення, режим вилову тощо).
-
·
Прощавай, «радянщино»: чому приватна власність на дамби — це єдиний шлях від «карасевих прав» до європейського ринку
В українській аквакультурі триває битва світоглядів. З одного боку — прагнення створити прозорий ринок за стандартами ЄС, з іншого — спроби законсервувати систему, яка роками тримає галузь у стані занепаду. Дискусія навколо статусу гідротехнічних споруд (ГТС) та земель водного фонду оголила глибокий ментальний розрив: між моделлю відповідального власника та пережитками, які інакше як «радянщиною» назвати…
-
·
Кінець «карасевих прав»: як нова реформа ГТС та земель водного фонду розблокує інвестиції в аквакультуру
Українська аквакультура десятиліттями перебуває у «заручниках» застарілого законодавства. Рибгоспи, що були приватизовані ще у 90-х, опинилися в парадоксальній ситуації: будівлі є приватними, а дамби, канали та земля під ними — фактично «нічиїми» або державними без права викупу. Новий пакет законодавчих ініціатив (зміни до законів «Про аквакультуру», «Про приватизацію», «Про держреєстрацію» та Земельного кодексу) має на…
-
·
Рибна біржа в Україні: чи мають брати участь не лише промисловики, а й виробники аквакультури
Питання створення організованого ринку первинної реалізації водних біоресурсів — так званої рибної біржі — дедалі частіше з’являється у фахових дискусіях навколо реформи рибної галузі. У фокусі — промислове рибальство, простежуваність вилову, законопроєкт №9545. Водночас усе частіше лунає запитання: чи повинні брати участь у такій системі виробники продукції аквакультури?
-
·
ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК
2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців,…
-
·
ІМПОРТ ТРІСКОВИХ ТА ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО РИБНИЦТВА
У 2024 році Україна імпортувала понад 86 тисяч тонн тріскових риб (у живій вазі), переважно хека та минтая. Для порівняння, власне виробництво всієї риби (аквакультура + промисловий вилов у внутрішніх водоймах) становило лише близько 25 тисяч тонн.
-
·
РЕЖИМ СТРГ В УКРАЇНІ: ЗАГРОЗИ ТА АЛЬТЕРНАТИВИ ДЛЯ АКВАКУЛЬТУРИ І ПРОМИСЛУ
ВСТУП Режим спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) — це унікальна для України форма ведення рибного господарства, яка передбачає штучне розведення та вирощування риби у природних водоймах без спуску води з метою підвищення їх рибопродуктивності. Запроваджений понад два десятиліття тому, цей режим мав стати інструментом для залучення приватного капіталу у відтворення водних біоресурсів, насамперед на великих…
-
·
Аквакультура як шанс: Світовий банк прогнозує понад 20 мільйонів робочих місць до 2050 року. А що з Україною?
Світовий банк спільно з Всесвітнім фондом природи (WWF) оприлюднили звіт, який змінює уявлення про глобальну продовольчу безпеку. Аквакультура — вирощування риби, ракоподібних, молюсків та водоростей — визначена як один із ключових секторів для сталого зростання у наступні 25 років. За умови інвестування $1,5 трильйона, до 2050 року галузь може створити до 22 мільйонів нових робочих…
