-
·
Рибна незалежність: чи зможе Україна замістити імпорт у державних закупівлях?
Україна володіє одним із найпотужніших у Європі потенціалів для розвитку аквакультури: понад 1,1 млн гектарів внутрішніх прісноводних водойм, десятки великих водосховищ та доступ до морських акваторій. Однак, попри цей природний капітал, держава залишається критично залежною від іноземного постачальника. Статистика останніх десятиліть невблаганна: за даними наукових досліджень (2025), частка товарів групи 03 («Риба і ракоподібні») у…
-
·
Контроль популяцій рибоїдних птахів у ЄС із фокусом на баклана великого: політика, наука, методи та порівняння країн
Баклан великий (Phalacrocorax carbo) у країнах ЄС перебуває під загальним режимом охорони птахів, а отже його навмисне вбивство, відлов, руйнування гнізд/яєць або значиме турбування загалом заборонені. Водночас на рівні ЄС існує легальний «клапан» для винятків: стаття 9 Директиви про птахів дозволяє державам-членам застосовувати дерогації (в т.ч. летальні заходи) за суворих умов — насамперед за відсутності «іншого…
-
·
Рибна біржа в Україні: чи мають брати участь не лише промисловики, а й виробники аквакультури
Питання створення організованого ринку первинної реалізації водних біоресурсів — так званої рибної біржі — дедалі частіше з’являється у фахових дискусіях навколо реформи рибної галузі. У фокусі — промислове рибальство, простежуваність вилову, законопроєкт №9545. Водночас усе частіше лунає запитання: чи повинні брати участь у такій системі виробники продукції аквакультури?
-
·
Велика рибна афера: Як «традиційні» схеми хочуть проковтнути Тилігульський лиман і чому ми маємо це зупинити
Битва за Тилігульський лиман переростає з екологічної дискусії у світоглядний конфлікт. З одного боку — інвестиційна програма «Піленгас-Відродження» від спілки «Риба України», що пропонує європейську модель аквакультури. З іншого — старі кадри Громадської ради, які під прикриттям красивих слів про «екосистемний підхід» намагаються законсервувати корупційну схему під назвою СТРГ.
-
·
«Золото» чорноморських лиманів: Як замінити імпорт та врятувати екологію Півдня. Презентація програми «Піленгас-Відродження»
В умовах повномасштабної війни Україна втратила доступ до понад 70% своїх традиційних рибопромислових дільниць. Азовське море, яке роками годувало країну бичком, камбалою та піленгасом, наразі окуповане. Чорне море заміноване. Результат відчуває кожен українець, заходячи в магазин: полиці забиті імпортним мороженим хеком чи пангасіусом, тоді як частка власної риби скоротилася до критичного мінімуму. Імпортозалежність галузі сягнула…
-
·
ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК
2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців,…
-
·
ІМПОРТ ТРІСКОВИХ ТА ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО РИБНИЦТВА
У 2024 році Україна імпортувала понад 86 тисяч тонн тріскових риб (у живій вазі), переважно хека та минтая. Для порівняння, власне виробництво всієї риби (аквакультура + промисловий вилов у внутрішніх водоймах) становило лише близько 25 тисяч тонн.
-
·
ПЕРСПЕКТИВНІ ВИДИ ДЛЯ МІСЦЕВОЇ АКВАКУЛЬТУРИ
Уроки Південної Кореї: як оливкова камбала може підказати шлях для України
