2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців, аквакультуристів і всієї галузі.

Це був рік важкої роботи, безкомпромісної позиції та постійного діалогу з державою, навіть коли «діалогу не хотіли чути». Але результати — є. І вони системні.

1. Вперше в історії: галузь отримала дозволи вже на початку січня

Сектор промислового рибальства в Україні роками перебував у стані хронічної невизначеності, коли дозвільні документи видавалися із запізненням, уже після фактичного початку промислового сезону. Для галузі це означало не просто формальні незручності, а прямі економічні втрати: зірвані виходи на воду, недоотриманий вилов, розірвані контракти, простій суден, втрату ринків збуту та накопичення боргів. За кожним таким зривом стояли не абстрактні «суб’єкти господарювання», а тисячі рибалок, членів їхніх сімей, цілі прибережні громади, для яких сезонний вилов є основним джерелом доходу.

Пізня видача дозволів руйнувала базовий принцип будь-якого виробництва — передбачуваність. Без розуміння, коли саме можна починати роботу, підприємства не могли планувати логістику, закупівлю пального, ремонт флоту, найм екіпажів. Для рибалок це означало місяці вимушеного простою, відсутність заробітку, соціальну напругу в родинах, зростання тіньових практик і втрату довіри до держави як партнера.

Саме тому зрушення, яке відбулося у 2025 році, має принципове значення для всієї галузі. Уперше користувачі отримали можливість оформити дозволи вже в перших числах січня, що дозволило розпочати сезон вчасно, без хаосу й авральних рішень. Для рибалок це означало можливість вийти на воду легально, працювати без страху перевірок і штрафів, отримувати стабільний дохід з перших днів року. Для підприємств — можливість планувати фінансові потоки, виконувати зобов’язання перед працівниками та партнерами, а для громад — реальні податкові надходження і збереження робочих місць.

Цей крок став можливим не випадково, а завдяки системному тиску галузі та послідовній позиції спілки «Риба України», яка роками наголошувала, що своєчасна видача дозволів — це не привілей, а базова умова нормального функціонування сектору. Держава зробила важливий крок назустріч, і це варто зафіксувати як позитивний сигнал.

Водночас саме цей успіх оголив іншу, глибшу проблему: критично важлива система управління галуззю продовжує працювати неналежно. Замість того щоб святкувати результати, спілка була змушена вже на початку року знову піднімати питання нестабільної роботи цифрових сервісів, технічних збоїв і управлінських ризиків, які можуть у будь-який момент звести нанівець досягнутий прогрес.

Для спілки принципово важливо, щоб своєчасна видача дозволів стала сталою практикою, а не разовим успіхом. Тому що від цього залежить не лише економіка підприємств, а соціальна стабільність регіонів, добробут родин рибалок і довіра людей до державних інститутів. Галузь потребує не героїчних ривків раз на кілька років, а передбачуваної, надійної системи управління, яка працює на розвиток, а не на виживання.

2. “Е-Рибальство”: рік системних збоїв і нашої боротьби за цифрову реформу

2025 рік увійде в історію рибної галузі як рік найбільшого цифрового хаосу в управлінні рибним господарством. Постійні технічні збої, нестабільна робота ключових модулів, фактична відсутність повноцінної технічної підтримки, тижневе ігнорування звернень користувачів, а також ризики непрозорих рішень у цифровому середовищі — усе це поставило під загрозу не лише зручність роботи, а й довіру галузі до самої ідеї цифрового управління.

Саме в цих умовах спілка «Риба України» стала єдиною організованою силою, яка не обмежилася публічною критикою, а системно задокументувала всі проблеми, зібрала фактичну базу, подала офіційні запити та домоглася письмової відповіді Держрибагентства, що підтвердила реальний стан речей. Зокрема було офіційно зафіксовано, що система створювалася фрагментарно, без завершення третього етапу; адміністратор — ДП «АйФіш» — лише почав формування штату; технічна підтримка здійснювалась силами розробників, а звернення користувачів фіксувалися в Jira; у системі зареєстровано 1723 користувачі, а до моніторингової підсистеми підключено 1405 суден; договір на моніторинг суден мав короткостроковий характер і мінімальне фінансування. Ця відповідь від 06.05.2025 стала ключовим доказовим матеріалом для подальшої роботи та публічної позиції спілки.

Водночас принципово важливо наголосити: члени спілки «Риба України» мають усі необхідні компетенції для реального виправлення системи «Є-Рибальство», а не її імітаційного «латання». Ми працюємо безпосередньо з виробниками і є виробниками самі; ми знаємо законодавство не з методичок, а з практики; ми розуміємо, як реально працює промисел і аквакультура на воді; і, що не менш важливо, серед членів спілки є фахівці, які володіють сучасними знаннями в галузі інформаційних технологій, цифрових систем і прикладної автоматизації.

Саме тому завдання на поточний рік є чітким і безальтернативним: повністю позбутися так званих “дитячих” проблем системи управління галуззю, які роками маскувалися під «етапи впровадження», додати відсутні та необхідні модулі, забезпечити стабільну роботу технічної підтримки і, головне, переформатувати функціонал системи під потреби реальних користувачів, а не під формальне звітування чи «галочку» в презентаціях.

Спілка виходить з принципової позиції: цифрова система управління рибним господарством має бути інструментом для бізнесу, громад і держави, а не джерелом додаткових ризиків, хаосу й недовіри. І саме тому «Риба України» у 2025 році не лише зафіксувала провал, а й заклала основу для реального перезапуску та доопрацювання е-Рибальства з опорою на професійне середовище галузі.аву публічно підтвердити реальний стан системи та необхідність доопрацювання.

3. Кризові ситуації — і наша участь у їх розв’язанні

2025 рік був насичений конфліктами та складними ситуаціями:
– від аукціонів до суперечок між користувачами,
– від колапсу е-Рибальства до юридичних тупиків у застосуванні постанови №1347,
– від блокування доступу до ресурсів до маніпуляцій на місцевому рівні.

Ми були на кожному полі бою.

Дністровський лиман: завершення багаторічної “епопеї з неводами”

У 2025 році спілка «Риба України» відіграла визначальну роль у врегулюванні хронічного конфлікту навколо промислового рибальства на Дністровському лимані, який у попередні роки супроводжувався не лише юридичними суперечками, а й відверто деструктивними практиками з боку окремих недобросовісних користувачів.

Зокрема, мова йде про умисне забивання дерев’яних та металевих паль у зонах промислу, що використовувалося як спосіб нанесення прямої шкоди знаряддям лову інших користувачів. Такі дії призводили до пошкодження неводів, втрати снастей, зриву промислових виходів, створювали небезпеку для суден і екіпажів, а також фактично перетворювали акваторію на зону прихованого конфлікту. Усе це відбувалося на тлі відсутності чітких і погоджених між користувачами правил співіснування на водоймі.

Спілка ініціювала серію переговорів і робочих зустрічей, у межах яких питання фізичного саботажу промислу було вперше винесено в публічну та фахову площину. Було напрацьовано домовленості щодо категоричної заборони будь-яких дій, спрямованих на механічне перешкоджання промислу, включно з установленням паль, штучних перешкод або інших небезпечних елементів у зоні лову.

У результаті вдалося зняти найбільш гострі протиріччя та сформувати робочий режим співіснування п’яти користувачів, що дозволило забезпечити стабільний та прогнозований початок промислу з 1 січня 2026 року — без штучних перешкод, зривів виходів на воду та «качель», які паралізували роботу в попередні сезони.

Важливо, що досягнуті домовленості стали не разовим компромісом, а основою для нової практики взаємної відповідальності, де будь-які спроби фізичного або технічного тиску на конкурентів розглядаються як загроза всій галузі, а не як «локальний конфлікт». Це створило передумови для переходу від конфронтації до планування, від хаосу — до керованості, а від взаємної шкоди — до економічної доцільності та безпеки промислу.

Цей кейс показав, що самоочищення галузі через професійне посередництво є єдиним реальним шляхом стабілізації промислового рибальства на внутрішніх водоймах України.

4. Реформа аукціонів і лімітів: наша позиція стала базою для змін

ПроПротягом 2025 року спілка «Риба України» зосередила значні зусилля на формуванні альтернативної, економічно та екологічно обґрунтованої моделі управління промисловим рибальством і СТРГ, спираючись не на декларації, а на реальні дані, практику користувачів і міжнародний досвід.

Одним із ключових напрямів стала аналітика надмірного виснаження водних біоресурсів, яка довела, що нинішня система короткострокових дозволів та аукціонів стимулює не раціональне користування, а максимально швидкий вилов без зацікавленості у відновленні ресурсної бази. За відсутності довгого горизонту планування користувач фактично не має економічної мотивації інвестувати у зариблення, охорону водойм чи модернізацію знарядь лову.

У цьому контексті спілка обґрунтувала необхідність переходу від щорічних або ситуативних аукціонів до системи середньострокового планування строком на 3–5 років, що дозволяє користувачам прогнозувати діяльність, планувати інвестиції, укладати довгострокові контракти та нести відповідальність за стан ресурсу. Такий підхід напряму корелює з європейськими практиками управління рибними господарствами та є критично важливим з огляду на майбутню інтеграцію України до ЄС.

Окрему увагу було приділено впровадженню принципу fishing effort — розподілу права на промисел не лише через тонни вилову, а через обмеження зусилля, зокрема квоти на конкретне судно або човен. Цей підхід дозволяє більш точно контролювати навантаження на водойму, унеможливлює маніпуляції з фактичним виловом і створює справедливіші умови конкуренції між користувачами різного масштабу.

Паралельно спілка підготувала аналітичні матеріали щодо реформи системи лімітів відповідно до природної продуктивності конкретних водойм, а не формальних або історичних показників. Було наголошено, що ліміти мають базуватися на наукових оцінках біомаси, гідрологічному режимі, стані нерестовищ і реальних можливостях відновлення ресурсу, а не на адміністративних рішеннях, відірваних від екосистемної реальності.

Ще одним стратегічним блоком стала розробка концепції системи простежуваності вилову (traceability code), яка дозволяє відстежувати шлях риби від водойми до кінцевого споживача. Запровадження такого механізму не лише знижує ризики нелегального вилову та тіньового обігу, а й відкриває можливості для виходу української рибної продукції на цивілізовані ринки, підвищує довіру до галузі та створює умови для чесної конкуренції.

У сукупності ці напрацювання сформували цілісну альтернативну модель управління СТРГ та промисловим рибальством, у центрі якої — не фіскальний інтерес держави і не короткостроковий прибуток, а баланс між економічною доцільністю, збереженням ресурсу та відповідальністю користувачів. Саме ця модель сьогодні використовується спілкою як основа для подальших консультацій з органами влади, експертним середовищем і учасниками ринку.

5. Захист інтересів галузі на центральному рівні

У 2У 2025 році спілка «Риба України» остаточно перейшла з формату галузевої ініціативи до рівня повноцінного та впливового учасника формування державної політики у сфері рибного господарства та аквакультури. Наша участь у процесах перестала бути формальною — позиція спілки почала безпосередньо враховуватися під час ухвалення рішень.

Протягом року представники спілки на постійній основі брали участь у засіданнях робочих груп при Мінекономіки, де обговорювалися питання реформування промислового рибальства, спеціальних товарних рибних господарств, механізмів аукціонів, лімітів, дозволів і цифрового управління галуззю. Саме в цих робочих форматах спілка системно доносила позицію реальних користувачів водних біоресурсів, а не абстрактні теоретичні моделі.

Важливим напрямом роботи стало внесення конкретних правок і пропозицій до законопроєктів та підзаконних актів, які стосуються реформування рибного господарства. Йдеться не про декларативні зауваження, а про практичні норми — строки дозволів, принципи розподілу ресурсу, вимоги до користувачів, відповідальність за порушення, а також баланс між контролем держави і можливістю бізнесу працювати прогнозовано. Частина цих напрацювань лягла в основу альтернативних редакцій документів, які нині перебувають у роботі органів влади.

Окрему увагу у 2025 році спілка приділила формуванню консолідованої позиції галузі щодо вступу України до Європейського Союзу. Було чітко артикульовано, що без зміни підходів до управління водними біоресурсами, без довгострокового планування та без реального залучення професійних організацій виробників український рибний сектор ризикує не витримати конкуренції на європейському ринку. Спілка послідовно доносила тезу, що євроінтеграція — це не формальне переписування норм, а зміна управлінської філософії.

Паралельно тривала активна робота з регіонами. Спілка проводила консультації з обласними та місцевими радами, територіальними громадами, галузевими асоціаціями та безпосередньо з рибалками на місцях. Ця робота дозволяла не лише доносити позицію центру до регіонів, а й навпаки — піднімати локальні проблеми на національний рівень, формуючи реалістичний порядок денний для держави.

У результаті спілка «Риба України» стала платформою, через яку галузь вперше за багато років заговорила єдиним, аргументованим і професійним голосом. Голосом тих, кого раніше не чули, чиї проблеми ігнорувалися, а інтереси розчинялися в кабінетних рішеннях. У 2025 році цей голос перестали ігнорувати — і це стало одним із ключових досягнень року.

6. Потужна експертна аналітика та публічність

У 2025 році спілка «Риба України» здійснила якісний ривок у публічній та інформаційній площині, перетворившись із реактивного коментатора подій на одного з ключових формувачів галузевого порядку денного. Інформаційна робота перестала бути супровідною — вона стала окремим стратегічним напрямом діяльності.

Протягом року було підготовлено десятки аналітичних текстів, оглядів і публікацій, у яких проблеми рибного господарства розглядалися не фрагментарно, а системно — з економічної, екологічної, правової та управлінської точок зору. Вперше за тривалий час галузеві питання почали описуватися професійною, зрозумілою та послідовною мовою, яка дозволяє говорити про складні процеси без спрощень, маніпуляцій або популізму.

Особливе місце в публічній роботі зайняли регулярні роз’яснення складних юридичних і регуляторних питань — від механізмів аукціонів і дозволів до застосування підзаконних актів та тлумачення норм чинного законодавства. Ці роз’яснення стали практичним інструментом для користувачів, дозволяючи зменшити правову невизначеність, уникати помилок і краще орієнтуватися в умовах постійних змін правил.

Важливим елементом публічної присутності стала оперативна підготовка зважених реакцій на конфліктні ситуації, які виникали в галузі та відображалися в медіа. Спілка системно виступала проти інформаційних перекосів, односторонніх трактувань і спроб перекласти відповідальність за системні проблеми на окремих користувачів. Такий підхід дозволив знизити градус напруги, перевести дискусії з емоційної площини в професійну та повернути фокус на першопричини криз.

Паралельно було посилено внутрішню комунікацію та прозорість роботи спілки. Члени організації регулярно отримували інформацію про перебіг переговорів, напрацьовані позиції, ризики та можливі сценарії розвитку подій. Це сприяло формуванню довіри, відчуття залученості та розуміння того, що рішення не ухвалюються кулуарно, а є результатом спільної роботи.

У результаті публічна позиція спілки «Риба України» стала джерелом експертної інформації, до якого дедалі частіше зверталися державні інституції, журналісти та профільні експерти ринку. Наші тексти почали цитувати, використовувати в аналітичних матеріалах і брати за основу під час підготовки управлінських рішень. Це стало підтвердженням того, що спілка не лише захищає інтереси галузі, а й формує змістовний простір, у якому ці інтереси можуть бути почуті й враховані.у.

7. Робота на місцях: регіони, громади, рибалки

2025 рік для спілки «Риба України» став роком системної роботи безпосередньо на місцях, поруч із тими, хто щодня працює на водоймах і стикається з наслідками управлінських рішень не в теорії, а на практиці. Значна частина діяльності спілки проходила не в кабінетах і не на формальних нарадах, а в громадах, на промислових ділянках, у портах, на лиманах і внутрішніх водоймах.

Протягом року було проведено десятки зустрічей із представниками рибодобувних підприємств і аквакультурних господарств у різних регіонах країни. Ці зустрічі дозволяли не лише почути проблеми безпосередньо від користувачів, а й оперативно реагувати на конфліктні ситуації, пояснювати позицію державних органів, допомагати знаходити рішення в межах чинного законодавства або напрацьовувати пропозиції щодо його змін.

Важливим напрямом стала практична юридична підтримка. Спілка надавала консультації щодо укладання договорів користування, участі в аукціонах, підготовки та подачі документів, реагування на запити контролюючих органів і оскарження сумнівних рішень. Для багатьох малих і середніх підприємств ця допомога стала критичною, адже складність регуляторного поля та часті зміни правил роблять самостійне орієнтування в системі майже неможливим.

Окрему увагу було приділено підтримці територіальних громад у питаннях зариблення, збереження водних біоресурсів та розвитку аквакультури. Спілка допомагала громадам розібратися з механізмами планування зариблення, взаємодії з користувачами водойм, залученням ресурсів і формуванням довгострокових підходів, які дозволяють поєднати екологічні цілі з економічними інтересами місцевих жителів.

Не менш важливою стала допомога рибалкам і підприємствам, які зазнали адміністративного або бюрократичного тиску. У 2025 році спілка неодноразово втручалася в ситуації, коли формальні процедури використовувалися як інструмент блокування роботи, створення штучних перешкод або вибіркового застосування норм. У таких випадках спілка виступала як посередник, захисник і, за потреби, публічний адвокат інтересів галузі.

Уся ця робота мала спільну рису — максимальну наближеність до реальних людей та їхніх проблем. Спілка «Риба України» працювала там, де рішення мають негайні наслідки: у полях, на водоймах, на зборах громад, у робочих колективах. Саме цей формат діяльності дозволив не втрачати зв’язок із реальністю галузі та будувати позицію не на теорії, а на щоденному досвіді тих, хто тримає рибне господарство країни на плаву.

8. Посилення аквакультурного напрямку

2025 рік став для спілки «Риба України» роком системної розбудови аналітики та експертної бази в аквакультурі, яка дедалі чіткіше розглядається як один із ключових інструментів відновлення та модернізації рибної галузі України. Робота у цьому напрямі вийшла за межі загальних декларацій і була зосереджена на конкретних нормативних, кадрових та технологічних питаннях.

Важливим кроком стало ініціювання та початок розробки професійного стандарту «Технік-рибовод», який покликаний закласти сучасні вимоги до кваліфікації фахівців у сфері аквакультури. Йдеться про формування зрозумілої рамки компетенцій, яка відповідає реальним потребам виробництва, сучасним технологіям та європейським підходам до підготовки кадрів. Цей стандарт розглядається як основа для оновлення освітніх програм, професійної підготовки та підвищення престижу професії в галузі.

Паралельно спілка опрацювала питання ефективності чинних державних програм підтримки аквакультури, зокрема в частині доступності, адресності та реального впливу на розвиток виробництва. Аналітичні матеріали показали, що без чітких критеріїв ефективності та орієнтації на довгостроковий результат фінансова підтримка ризикує залишатися фрагментарною і не стимулювати технологічний розвиток. Саме тому спілка сформувала пропозиції щодо зміни підходів до державної допомоги з акцентом на продуктивність, інновації та відповідальність користувачів.

Окремим стратегічним напрямом у 2025 році стала робота над інтеграцією технологій Hybrid Flow-Through System (HFTS) у нормативну та регуляторну базу України. Ці технології розглядаються як потенційний прорив для внутрішніх водойм, що дозволяє поєднувати інтенсивність виробництва з контролем за екологічним впливом. Спілка підготувала аналітичні матеріали та аргументацію щодо необхідності правового визнання таких систем, їх коректного визначення в законодавстві та усунення регуляторних бар’єрів для впровадження.

Крім того, у 2025 році було підготовлено розгорнуті аналітичні матеріали щодо сучасних систем рециркуляційної аквакультури (RAS), можливостей полікультурного вирощування, а також нових технічних рішень, які можуть бути адаптовані до українських умов. Особлива увага приділялася економічній доцільності, енергоефективності, біобезпеці та інтеграції таких рішень у наявну інфраструктуру.

У сукупності ця робота заклала фундамент для переходу від фрагментарного розвитку аквакультури до системного підходу, де технології, кадри, регулювання та економіка розглядаються як єдиний комплекс. Саме в такій логіці спілка «Риба України» бачить майбутнє аквакультури — як сучасної, конкурентоспроможної та стратегічно важливої складової продовольчої безпеки України.

9. Внутрішня модернізація спілки та розвиток спільноти

У 2025 році спілка «Риба України» здійснила якісний внутрішній перехід, спрямований на посилення власної інституційної спроможності та ефективності взаємодії всередині галузі. Йшлося не про формальні зміни, а про перебудову підходів до комунікації, прийняття рішень і залучення експертного середовища.

Протягом року було запущено оновлений стиль комунікацій, який поєднує професійність, відкритість і зрозумілу мову. Спілка відмовилася від канцеляризмів та формального тонування на користь чітких, аргументованих і предметних повідомлень, що дозволяють членам організації та партнерам швидко орієнтуватися в ситуації, розуміти ризики й можливі сценарії розвитку подій.

Важливим кроком стало запровадження принципу оперативних реакцій. У 2025 році спілка перейшла від відкладених коментарів до швидкого реагування на події, конфлікти та управлінські рішення, які безпосередньо впливають на галузь. Це дозволило не лише своєчасно інформувати учасників ринку, а й формувати порядок денний до того, як він закріплюється односторонніми інтерпретаціями.

Для підвищення внутрішньої координації було створено платформу для внутрішніх обговорень і швидкого обміну інформацією. Цей інструмент дозволив об’єднати членів спілки, експертів і регіональних представників у єдиний комунікаційний простір, де можна оперативно обговорювати проблеми, напрацьовувати позиції та погоджувати спільні дії. Фактично було закладено основу для колективного ухвалення рішень у складних і динамічних умовах.

Паралельно у 2025 році суттєво розширилося коло експертів і партнерів, залучених до роботи спілки. До співпраці було залучено фахівців у сфері права, економіки, екології, аквакультури, цифрових рішень та регіонального розвитку. Це дозволило підсилити аналітичну складову діяльності та забезпечити комплексний підхід до вирішення галузевих проблем.

У результаті спілка «Риба України» перестала бути лише майданчиком для обміну думками і стала реальним центром тяжіння для галузі — місцем, де формуються позиції, узгоджуються інтереси, народжуються рішення та вибудовується довіра між бізнесом, громадами й експертним середовищем. Саме ця внутрішня трансформація створила основу для подальшого посилення ролі спілки у 2026 році.

10. Погляд у 2026 рік: наші ключові цілі

2022026 рік для спілки «Риба України» має стати роком глибоких структурних змін, у якому галузь перейде від постійного «гасіння пожеж» до побудови сталої та прогнозованої системи управління рибним господарством. Події 2025 року чітко показали: точкові рішення більше не працюють, потрібна цілісна модель, орієнтована на розвиток, а не на виживання.

Першочерговим завданням визначено завершення реформи системи «Є-Рибальство» та запуск її повноцінного функціоналу. У 2026 році спілка наполягатиме на усуненні всіх технічних і управлінських «дитячих» проблем, стабільній роботі базових модулів, запровадженні ефективної технічної підтримки та доопрацюванні системи з урахуванням реальних потреб користувачів. Цифрове управління має стати інструментом спрощення, а не додатковим бар’єром для бізнесу і громад.

Окремим стратегічним напрямом стане впровадження довгострокового планування аукціонів і правил користування ресурсом. Спілка послідовно відстоюватиме перехід від короткострокових, річних рішень до середньо- та довгострокових моделей, які дозволяють підприємствам планувати інвестиції, відповідально ставитися до ресурсів і нести зобов’язання перед громадами. Прозорість правил і передбачуваність процедур розглядаються як базова умова сталого розвитку галузі.

Не менш важливим завданням у 2026 році є зменшення бюрократичного навантаження на бізнес. Спілка працюватиме над спрощенням дозвільних процедур, усуненням дублювання функцій між органами влади та переведенням максимальної кількості процесів у зрозумілий і контрольований цифровий формат. Менше паперів і ручного управління — більше відповідальності й контролю за результатом.

Особливу увагу буде приділено посиленню ролі територіальних громад у питаннях зариблення та відновлення водних біоресурсів. Спілка виступатиме за модель, у якій громади стають не пасивними спостерігачами, а повноцінними учасниками процесу, зацікавленими у довгостроковому збереженні ресурсів, створенні робочих місць і розвитку місцевої економіки. Зариблення має бути системним, прозорим і пов’язаним із реальними показниками ефективності.

У 2026 році спілка продовжить боротьбу за рівні правила гри для всіх користувачів, незалежно від масштабу підприємства, регіону чи близькості до центрів прийняття рішень. Пріоритетом залишатиметься протидія вибірковому застосуванню норм, непрозорим рішенням і практикам, які підривають довіру до системи управління галуззю.

Важливим елементом стратегії стане розвиток кооперації та професійної самоорганізації рибалок. Спілка розглядає кооперативні моделі як інструмент підвищення стійкості малих і середніх підприємств, зниження витрат, посилення переговорних позицій і спільного інвестування у розвиток інфраструктури та переробки.

Завершальним, але принципово важливим напрямом стане запуск моделі професійної організації виробників за стандартами Європейського Союзу. Йдеться про створення структури, яка дозволить галузі перейти від фрагментарного представництва до системного управління інтересами виробників, підвищити їхню роль у формуванні політики та підготувати рибний сектор України до повноцінної інтеграції в європейський ринок.

2025 рік дав спілці «Риба України» найважливіше — усвідомлення власної сили та відповідальності. У 2026 році ця сила має бути спрямована на реальні, глибокі та незворотні зміни. Галузь більше не може дозволити собі втрачати час. Саме тому наступний рік має стати роком переходу від боротьби за виживання до системного розвитку.

Підсумок

Ми зробили дуже багато. Ми довели, що галузь може говорити одним голосом. І ми показали, що реформи не народжуються в кабінетах — вони народжуються в полях, на човнах, у громадах, у середовищі людей, які щодня працюють на українських водоймах.

Спілка «Риба України» й надалі буде тримати курс на чесні правила, прозорість, професіоналізм і розвиток рибної галузі України.

ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК