-
·
Контроль популяцій рибоїдних птахів у ЄС із фокусом на баклана великого: політика, наука, методи та порівняння країн
Баклан великий (Phalacrocorax carbo) у країнах ЄС перебуває під загальним режимом охорони птахів, а отже його навмисне вбивство, відлов, руйнування гнізд/яєць або значиме турбування загалом заборонені. Водночас на рівні ЄС існує легальний «клапан» для винятків: стаття 9 Директиви про птахів дозволяє державам-членам застосовувати дерогації (в т.ч. летальні заходи) за суворих умов — насамперед за відсутності «іншого…
-
·
Чи «очищує» товстолобик строкатий воду від мікроводоростей і підвищує прозорість у неарендних (інвазійних) умовах
Коротко: у неарендних (інвазійних) умовах товстолобик строкатий не є надійним «очищувачем мікроводоростей» і може як не змінювати прозорість, так і погіршувати її через трофічні каскади та рециклізацію поживних речовин. Потенційні короткочасні чи локальні покращення можливі, але вимогливі до контексту (розмірний склад фітопланктону, наявність «укриттів» для великого зоопланктону, інтенсивність зарибнення, режим вилову тощо).
-
·
«Паперова риба», мільйони в асфальт і карась по 90 копійок. Великий аудит галузі від Спілки «Риба України»
Українська аквакультура та промисел живуть у парадоксі. Держава звітує про «стабільність», але споживач бачить інше: річкової риби меншає, ціни в магазинах наздоганяють свинину, а галузь дедалі глибше йде в тінь. Чому так стається?
-
·
Форма А-1 «Риба»: статистика, яка не бачить реальності
Чому українська аквакультура залишається в «тіні» і як простежуваність (законопроєкт №9545) змінить правила гри
-
·
Велика рибна афера: Як «традиційні» схеми хочуть проковтнути Тилігульський лиман і чому ми маємо це зупинити
Битва за Тилігульський лиман переростає з екологічної дискусії у світоглядний конфлікт. З одного боку — інвестиційна програма «Піленгас-Відродження» від спілки «Риба України», що пропонує європейську модель аквакультури. З іншого — старі кадри Громадської ради, які під прикриттям красивих слів про «екосистемний підхід» намагаються законсервувати корупційну схему під назвою СТРГ.
-
·
«Золото» чорноморських лиманів: Як замінити імпорт та врятувати екологію Півдня. Презентація програми «Піленгас-Відродження»
В умовах повномасштабної війни Україна втратила доступ до понад 70% своїх традиційних рибопромислових дільниць. Азовське море, яке роками годувало країну бичком, камбалою та піленгасом, наразі окуповане. Чорне море заміноване. Результат відчуває кожен українець, заходячи в магазин: полиці забиті імпортним мороженим хеком чи пангасіусом, тоді як частка власної риби скоротилася до критичного мінімуму. Імпортозалежність галузі сягнула…
-
·
ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК
2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців,…
-
·
ФІНАЛЬНІ АУКЦІОНИ 2025: РЕКОРДНИЙ ІНТЕРЕС, РЕКОРДНІ СТАВКИ І НОВІ ПИТАННЯ ДО СИСТЕМИ
Сьогодні завершилися фінальні аукціони сезону 2025 року щодо права промислу у Пониззі Дністра та Дністровському лимані. Варто визнати: попит цього разу був безпрецедентним. П’ять учасників, висока конкуренція у кожному раунді, і фінальні ставки, що майже втричі перевищили стартові — усе це демонструє, що рибалки та підприємства готові вкладатися в ресурс лише тоді, коли бачать результат.…
-
·
СПІЛКА “РИБА УКРАЇНИ” РОЗРОБИЛА ДЕРЖАВНУ ПРОГРАМУ “ТИПОВА ФЕРМА АКВАКУЛЬТУРИ”
Громадська спілка «Риба України» ініціювала та розробила концепцію державної програми «Типова ферма аквакультури», яка має стати основою для системного розвитку аквакультури в Україні.
-
·
ІМПОРТ ТРІСКОВИХ ТА ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО РИБНИЦТВА
У 2024 році Україна імпортувала понад 86 тисяч тонн тріскових риб (у живій вазі), переважно хека та минтая. Для порівняння, власне виробництво всієї риби (аквакультура + промисловий вилов у внутрішніх водоймах) становило лише близько 25 тисяч тонн.
