-
·
Рибна незалежність: чи зможе Україна замістити імпорт у державних закупівлях?
Україна володіє одним із найпотужніших у Європі потенціалів для розвитку аквакультури: понад 1,1 млн гектарів внутрішніх прісноводних водойм, десятки великих водосховищ та доступ до морських акваторій. Однак, попри цей природний капітал, держава залишається критично залежною від іноземного постачальника. Статистика останніх десятиліть невблаганна: за даними наукових досліджень (2025), частка товарів групи 03 («Риба і ракоподібні») у…
-
·
Рибна біржа в Україні: чи мають брати участь не лише промисловики, а й виробники аквакультури
Питання створення організованого ринку первинної реалізації водних біоресурсів — так званої рибної біржі — дедалі частіше з’являється у фахових дискусіях навколо реформи рибної галузі. У фокусі — промислове рибальство, простежуваність вилову, законопроєкт №9545. Водночас усе частіше лунає запитання: чи повинні брати участь у такій системі виробники продукції аквакультури?
-
·
«Паперова риба», мільйони в асфальт і карась по 90 копійок. Великий аудит галузі від Спілки «Риба України»
Українська аквакультура та промисел живуть у парадоксі. Держава звітує про «стабільність», але споживач бачить інше: річкової риби меншає, ціни в магазинах наздоганяють свинину, а галузь дедалі глибше йде в тінь. Чому так стається?
-
·
Велика рибна афера: Як «традиційні» схеми хочуть проковтнути Тилігульський лиман і чому ми маємо це зупинити
Битва за Тилігульський лиман переростає з екологічної дискусії у світоглядний конфлікт. З одного боку — інвестиційна програма «Піленгас-Відродження» від спілки «Риба України», що пропонує європейську модель аквакультури. З іншого — старі кадри Громадської ради, які під прикриттям красивих слів про «екосистемний підхід» намагаються законсервувати корупційну схему під назвою СТРГ.
-
·
ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК
2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців,…
-
·
ФІНАЛЬНІ АУКЦІОНИ 2025: РЕКОРДНИЙ ІНТЕРЕС, РЕКОРДНІ СТАВКИ І НОВІ ПИТАННЯ ДО СИСТЕМИ
Сьогодні завершилися фінальні аукціони сезону 2025 року щодо права промислу у Пониззі Дністра та Дністровському лимані. Варто визнати: попит цього разу був безпрецедентним. П’ять учасників, висока конкуренція у кожному раунді, і фінальні ставки, що майже втричі перевищили стартові — усе це демонструє, що рибалки та підприємства готові вкладатися в ресурс лише тоді, коли бачать результат.…
-
·
ІМПОРТ ТРІСКОВИХ ТА ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО РИБНИЦТВА
У 2024 році Україна імпортувала понад 86 тисяч тонн тріскових риб (у живій вазі), переважно хека та минтая. Для порівняння, власне виробництво всієї риби (аквакультура + промисловий вилов у внутрішніх водоймах) становило лише близько 25 тисяч тонн.
-
·
Прозорість риболовлі під загрозою: як ДАРГ блокує доступ до публічної екологічної інформації
Вступ Питання прозорості використання національних природних ресурсів — це не лише справа громадського контролю, а й фундаментальна вимога законодавства України та міжнародних зобов’язань нашої держави. ГС «Риба України» послідовно відстоює право суспільства знати, як використовуються водні біоресурси, які належать усьому народу. Нещодавня історія з відмовою Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм…
-
·
Рибна галузь України під загрозою: рейдерство чи реформа?
Українська рибна галузь стоїть на межі колапсу. Замість очікуваного розвитку та реформ, підприємці стикаються з тиском, правовою невизначеністю та спробами переділу водних ресурсів, що нагадують “дерибан” землі. Дії прокуратури, Міністерства аграрної політики та продовольства (Мінагрополітики) та Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (ДАРГ) викликають глибоке занепокоєння та обурення серед рибників.…
-
·
ЧОМУ УПРАВЛІННЯ РИБНИМ ПРОМИСЛОМ У ЄВРОПІ ПОТРЕБУЄ ПЕРЕГЛЯДУ
Стаття розкриває кризу управління рибним промислом у ЄС, де, попри наукові дані, близько 70% комерційно цінних рибних запасів у північних водах виснажені через політичний тиск, короткозорі національні вимоги та системне завищення квот. Дослідники пропонують створити незалежний орган для науково обґрунтованого визначення обсягів вилову, щоб забезпечити стале та прибуткове рибальство.
