-

·
Контроль популяцій рибоїдних птахів у ЄС із фокусом на баклана великого: політика, наука, методи та порівняння країн
Баклан великий (Phalacrocorax carbo) у країнах ЄС перебуває під загальним режимом охорони птахів, а отже його навмисне вбивство, відлов, руйнування гнізд/яєць або значиме турбування загалом заборонені. Водночас на рівні ЄС існує легальний «клапан» для винятків: стаття 9 Директиви про птахів дозволяє державам-членам застосовувати дерогації (в т.ч. летальні заходи) за суворих умов — насамперед за відсутності «іншого…
-

·
Чи «очищує» товстолобик строкатий воду від мікроводоростей і підвищує прозорість у неарендних (інвазійних) умовах
Коротко: у неарендних (інвазійних) умовах товстолобик строкатий не є надійним «очищувачем мікроводоростей» і може як не змінювати прозорість, так і погіршувати її через трофічні каскади та рециклізацію поживних речовин. Потенційні короткочасні чи локальні покращення можливі, але вимогливі до контексту (розмірний склад фітопланктону, наявність «укриттів» для великого зоопланктону, інтенсивність зарибнення, режим вилову тощо).
-

·
Європейський гачок для українських водойм: чому «рибальський квиток» — це єдиний шлях від екоциду до цивілізації
В Україні розгортається запекла дискусія навколо реформи любительського рибальства. Поки одні громадські організації апелюють до «безкоштовного права на вудку» з радянського минулого, професійна спільнота та експерти застерігають: без запровадження рибальського квитка та прозорого обліку вилову, українські річки приречені на повне спустошення. Чому популізм опонентів реформи суперечить регламентам ЄС та хто насправді боїться цифровізації водойм?
-

·
Наука і Бізнес: Єдиний фронт порятунку Тилігульського лиману. Відповідь Спілки «Риба України» на експертні висновки
Громадська спілка «Риба України» отримала офіційні рецензії від провідних наукових установ держави на програму «Піленгас-Відродження». Глибокий аналіз від Інституту морської біології НАНУ, Інституту рибного господарства НААН та ДНУ «ІРГЕМО» підтвердив: проблема нагальна, ризики високі, але потенціал — колосальний. Ми приймаємо виклик і пропонуємо об’єднати зусилля.
-

·
«Паперова риба», мільйони в асфальт і карась по 90 копійок. Великий аудит галузі від Спілки «Риба України»
Українська аквакультура та промисел живуть у парадоксі. Держава звітує про «стабільність», але споживач бачить інше: річкової риби меншає, ціни в магазинах наздоганяють свинину, а галузь дедалі глибше йде в тінь. Чому так стається?
-

·
Форма А-1 «Риба»: статистика, яка не бачить реальності
Чому українська аквакультура залишається в «тіні» і як простежуваність (законопроєкт №9545) змінить правила гри
-

·
Велика рибна афера: Як «традиційні» схеми хочуть проковтнути Тилігульський лиман і чому ми маємо це зупинити
Битва за Тилігульський лиман переростає з екологічної дискусії у світоглядний конфлікт. З одного боку — інвестиційна програма «Піленгас-Відродження» від спілки «Риба України», що пропонує європейську модель аквакультури. З іншого — старі кадри Громадської ради, які під прикриттям красивих слів про «екосистемний підхід» намагаються законсервувати корупційну схему під назвою СТРГ.
-

·
«Золото» чорноморських лиманів: Як замінити імпорт та врятувати екологію Півдня. Презентація програми «Піленгас-Відродження»
В умовах повномасштабної війни Україна втратила доступ до понад 70% своїх традиційних рибопромислових дільниць. Азовське море, яке роками годувало країну бичком, камбалою та піленгасом, наразі окуповане. Чорне море заміноване. Результат відчуває кожен українець, заходячи в магазин: полиці забиті імпортним мороженим хеком чи пангасіусом, тоді як частка власної риби скоротилася до критичного мінімуму. Імпортозалежність галузі сягнула…
-

·
ПІДСУМКИ РОБОТИ СПІЛКИ «РИБА УКРАЇНИ» ЗА 2025 РІК
2025 рік став роком, коли рибна галузь України остаточно відчула, що жити «по-старому» вже неможливо, а рух уперед усе ще гальмується системними збоями державного управління. І саме в цих умовах наша спілка «Риба України» зробила найбільший прорив за всю історію свого існування — від аналітики та адвокації до реальних рішень, які змінюють життя рибалок, підприємців,…
-

·
СТРГ проти Європейської моделі: Чому українському рибництву потрібне перезавантаження?
Україна стоїть на порозі великих змін. Інтеграція до Європейського Союзу — це не лише політичне гасло, а й необхідність повної трансформації економічних моделей. Однією з найболючіших точок вітчизняного рибного господарства залишається режим Спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). Чи відповідає цей режим сучасним європейським стандартам? Чи здатен він забезпечити продовольчу безпеку та наповнення бюджету? Спілка «Риба…