-
·
Шкідлива діяльність BRDO у рибному господарстві: цифровізація без прозорості
Реформа рибної галузі в Україні під егідою BRDO демонструє системне ігнорування європейського досвіду та потреб малих рибалок. Попри те, що понад 95% українських риболовецьких суден відповідають критеріям традиційного рибальства ЄС, вони штучно класифікуються як промислові та змушені брати участь у щорічних аукціонах без можливості довгострокового планування. Така модель, яка прямо суперечить підходам Європейського Союзу, призводить…
-
·
Прокуратура про використання водойм: Суперечки навколо експериментального проєкту КМУ
Нам стало відомо про лист від Офісу Генерального прокурора (ОГП), адресований Кабінету Міністрів України, в якому висловлюються категоричні заперечення щодо проєкту урядової постанови «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання права на спеціальне використання водних біоресурсів для здійснення спеціального товарного рибного господарства на підставі режимів рибогосподарської експлуатації рибогосподарського водного об’єкта». Прокуратура наголошує, що запропонований підхід…
-
·
Система “еРиба”: Загроза Незахищеності Інформації та Порушення Законодавства
📌 еРиба: Система без захисту — ризики для галузі та порушення закону Єдина державна електронна система управління рибним господарством функціонує без підтвердженої комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Відсутність державної експертизи, незареєстровані атестати відповідності та обробка персональних даних без законної основи — усе це ставить під загрозу законність, прозорість та безпеку електронних торгів, обліку вилову та…
-
·
Усунення правових колізій — шлях до розвитку аквакультури в Україні
🔹 Як законопроєкт “Риби України” розв’яже ключову проблему аквакультури Багаторічні колізії між Земельним і Водним кодексами позбавляли підприємців правової визначеності у використанні штучно створених водойм. Розроблений нашою спільнотою законопроєкт покликаний ліквідувати ці суперечності, дозволити приватну власність на рибницькі ставки, визначити їх як землі сільськогосподарського призначення та гармонізувати українське законодавство з директивами ЄС. Це — шанс…
-
·
Чи залучить новий Закон інвестиції у розвиток рибного господарства України? Аналіз потенційних перешкод
Новий український закон має на меті пожвавити рибну галузь шляхом залучення інвестицій в аквакультуру та спеціальні товарні рибні господарства. Хоча прихильники наголошують на прозорих аукціонних механізмах та спрощених процедурах, детальніший розгляд виявляє потенційні перешкоди. Занепокоєння стосуються ефективності аукціонів як гарантій інвестицій, обмежувального виділення землі (лише 0,1 га для тимчасових споруд), відсутності вимог щодо забезпеченості рибопосадковим…
-
·
Стан територіальних органів Держрибагентства у 2024 році: Аналіз на основі запиту ГС «Риба України»
Громадська спілка «Національна асоціація виробників продукції аквакультури та рибальства «Риба України» (далі – ГС «Риба України») звернулася до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі – Держрибагентство) із запитом на отримання публічної інформації щодо діяльності територіальних органів у 2024 році. Запит, датований 31.03.2025, був адресований Голові Держрибагентства п. Невеселому В.О.…
-
·
🐟 Професійна організація виробників в Україні: шлях до євроінтеграції рибної галузі
Вступ: навіщо Україні новий формат самоврядування галузі? Сектор рибальства та аквакультури в Україні давно потребує ефективного представництва на рівні держави. Ініціативи окремих підприємств часто розпорошені, а інституційної спроможності громадських організацій недостатньо для системного впливу на політику. Європейський досвід пропонує ефективне рішення — організації виробників (ОВ). Це професійні спілки, які об’єднують значну частину галузі (у деяких…
-
·
Оцінка ймовірності реалізації Державної програми імпортозаміщення рибопродукції до 2030 року
Підсумовуючи, реалізація Державної програми імпортозаміщення рибопродукції до 2030 року є малоймовірною через сукупність об’єктивних (воєнні, економічні, інфраструктурні) та суб’єктивних (управлінських, корупційних) чинників. На практиці Україна, найімовірніше, продовжить залежати від імпортної риби в осяжній перспективі, а дану Програму чекатиме або формальний перегляд, або тихе невиконання. Для реального прориву в рибній галузі потрібні глибші системні зміни та…
-
·
Майбутнє cпеціальних товарних рибних господарств (СТРГ): виклики та перспективи
Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) в Україні опинилися в центрі жорсткої дискусії між представниками аквакультури, регуляторних органів та риболовецької спільноти. В умовах, коли 90% риби в Україні – імпортна, а власне виробництво перебуває під тиском неадекватних регуляторних обмежень, постає питання: яке майбутнє чекає на СТРГ? Що таке СТРГ? СТРГ – це форма рибогосподарської діяльності, що…
-
·
ОВД та аквакультура
Аргументи для скасування обов’язкової процедури ОВД для аквакультурних господарств з продуктивністю від 100 до 1000 тонн Аквакультура — це індустрія, яка займається вирощуванням водних біоресурсів, зокрема риб, у спеціально створених або природних водоймах, відомих як ставки. Питання екологічного впливу цієї діяльності завжди було важливим для законодавців та екологічних організацій, особливо з огляду на вимогу щодо…
