-
·
Риб’яча п’явка (Piscicola geometra): Екологічний виклик для аквакультури України після аномальної зими
Цього сезону українські рибогосподарства та природні водойми зіткнулися з серйозним викликом. Аномальні температурні коливання, тривалий період льодоставу на окремих територіях та низький рівень кисню створили ідеальні умови для активізації небезпечного ектопаразита — риб’ячої п’явки (Piscicola geometra).
-
·
Рибна незалежність: чи зможе Україна замістити імпорт у державних закупівлях?
Україна володіє одним із найпотужніших у Європі потенціалів для розвитку аквакультури: понад 1,1 млн гектарів внутрішніх прісноводних водойм, десятки великих водосховищ та доступ до морських акваторій. Однак, попри цей природний капітал, держава залишається критично залежною від іноземного постачальника. Статистика останніх десятиліть невблаганна: за даними наукових досліджень (2025), частка товарів групи 03 («Риба і ракоподібні») у…
-
·
Контроль популяцій рибоїдних птахів у ЄС із фокусом на баклана великого: політика, наука, методи та порівняння країн
Баклан великий (Phalacrocorax carbo) у країнах ЄС перебуває під загальним режимом охорони птахів, а отже його навмисне вбивство, відлов, руйнування гнізд/яєць або значиме турбування загалом заборонені. Водночас на рівні ЄС існує легальний «клапан» для винятків: стаття 9 Директиви про птахів дозволяє державам-членам застосовувати дерогації (в т.ч. летальні заходи) за суворих умов — насамперед за відсутності «іншого…
-
·
Чи «очищує» товстолобик строкатий воду від мікроводоростей і підвищує прозорість у неарендних (інвазійних) умовах
Коротко: у неарендних (інвазійних) умовах товстолобик строкатий не є надійним «очищувачем мікроводоростей» і може як не змінювати прозорість, так і погіршувати її через трофічні каскади та рециклізацію поживних речовин. Потенційні короткочасні чи локальні покращення можливі, але вимогливі до контексту (розмірний склад фітопланктону, наявність «укриттів» для великого зоопланктону, інтенсивність зарибнення, режим вилову тощо).
-
·
КОНЦЕПЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ОНОВЛЕННЯ РИБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Сучасний стан рибного господарства України характеризується критичним рівнем тінізації та системним викривленням ринкових механізмів. Галузь фактично розділена на легальний сектор, що працює під надмірним економічним тиском, та величезний «сірий» сегмент, який експлуатує державний ресурс без адекватного відшкодування та обліку.
-
·
Прощавай, «радянщино»: чому приватна власність на дамби — це єдиний шлях від «карасевих прав» до європейського ринку
В українській аквакультурі триває битва світоглядів. З одного боку — прагнення створити прозорий ринок за стандартами ЄС, з іншого — спроби законсервувати систему, яка роками тримає галузь у стані занепаду. Дискусія навколо статусу гідротехнічних споруд (ГТС) та земель водного фонду оголила глибокий ментальний розрив: між моделлю відповідального власника та пережитками, які інакше як «радянщиною» назвати…
-
·
Кінець «карасевих прав»: як нова реформа ГТС та земель водного фонду розблокує інвестиції в аквакультуру
Українська аквакультура десятиліттями перебуває у «заручниках» застарілого законодавства. Рибгоспи, що були приватизовані ще у 90-х, опинилися в парадоксальній ситуації: будівлі є приватними, а дамби, канали та земля під ними — фактично «нічиїми» або державними без права викупу. Новий пакет законодавчих ініціатив (зміни до законів «Про аквакультуру», «Про приватизацію», «Про держреєстрацію» та Земельного кодексу) має на…
-
·
Європейський гачок для українських водойм: чому «рибальський квиток» — це єдиний шлях від екоциду до цивілізації
В Україні розгортається запекла дискусія навколо реформи любительського рибальства. Поки одні громадські організації апелюють до «безкоштовного права на вудку» з радянського минулого, професійна спільнота та експерти застерігають: без запровадження рибальського квитка та прозорого обліку вилову, українські річки приречені на повне спустошення. Чому популізм опонентів реформи суперечить регламентам ЄС та хто насправді боїться цифровізації водойм?
-
·
Рибна біржа в Україні: чи мають брати участь не лише промисловики, а й виробники аквакультури
Питання створення організованого ринку первинної реалізації водних біоресурсів — так званої рибної біржі — дедалі частіше з’являється у фахових дискусіях навколо реформи рибної галузі. У фокусі — промислове рибальство, простежуваність вилову, законопроєкт №9545. Водночас усе частіше лунає запитання: чи повинні брати участь у такій системі виробники продукції аквакультури?
-
·
«Паперова риба», мільйони в асфальт і карась по 90 копійок. Великий аудит галузі від Спілки «Риба України»
Українська аквакультура та промисел живуть у парадоксі. Держава звітує про «стабільність», але споживач бачить інше: річкової риби меншає, ціни в магазинах наздоганяють свинину, а галузь дедалі глибше йде в тінь. Чому так стається?
