КОНЦЕПЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ОНОВЛЕННЯ РИБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

«Прозорий обіг — Рівна конкуренція — Відновлення ресурсів»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРОБЛЕМАТИКА

Сучасний стан рибного господарства України характеризується критичним рівнем тінізації та системним викривленням ринкових механізмів. Галузь фактично розділена на легальний сектор, що працює під надмірним економічним тиском, та величезний «сірий» сегмент, який експлуатує державний ресурс без адекватного відшкодування та обліку.

1.1. Аналіз вилову та масштаб тіньової економіки

Офіційні статистичні дані щодо вилучення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах України відображають лише незначну частку реального ринку.

Офіційні показники: Сумарний річний вилов складає близько 15,5 тис. тонн, з яких:
- Промисловий вилов — 11,5 тис. тонн;
- Вилов у режимах СТРГ — близько 4 тис. тонн.
Реальний стан: Згідно з експертними розрахунками та аналізом ємності ринку, офіційні дані становлять лише 30% від фактичного обсягу вилучення риби.
Тіньовий обсяг: Близько 70% (понад 35 тис. тонн) водних біоресурсів вилучається незаконно або не декларується офіційними користувачами. При середній ринковій ціні риби 100 грн/кг, обсяг тіньового обігу лише за незареєстрованою рибою становить 3,5–4 млрд грн на рік.

1.2. Криза бухгалтерського обліку та «кешова» економіка

Найбільш деструктивним фактором для галузі є те, що навіть офіційно виловлена риба (ті самі 15,5 тис. тонн) у переважній більшості не ставиться на належний бухгалтерський облік.

Продаж за готівку: Риба реалізується посередникам безпосередньо «на березі» за готівкові кошти (кеш). Це призводить до того, що:
- Суб’єкти господарювання (СТРГ та промисел) декларують мінімальні прибутки або збитковість.
- Держава втрачає сотні мільйонів гривень податкових надходжень (ПДВ, податок на прибуток).
- Відсутність первинної документації унеможливлює контроль безпечності та якості продукції для споживача.
Наслідки для ринку: Величезна маса «кешової» риби, за яку не сплачено податки, створює непереборний тиск на легальних виробників аквакультури, які змушені включати у ціну (100 грн/кг) всі податкові та операційні витрати.

1.3. Нерівна конкуренція та ціновий демпінг

Використання державних водойм як «безкоштовних пасовищ» дає СТРГ несправедливу перевагу.

Аквакультура (Фермери): Собівартість виробництва 1 кг риби (корми, електроенергія, оплата праці, податки) складає 60–70 грн. При реалізації за ціною 100 грн/кг маржинальність є мінімальною і ледь дозволяє здійснювати просте відтворення.
СТРГ та Промисел: Через відсутність витрат на корми та ухилення від обліку, їхня реальна собівартість не перевищує 20–25 грн/кг.
Демпінг: Маючи надвисоку маржу за рахунок безоплатного державного ресурсу та несплати податків, суб’єкти СТРГ можуть маніпулювати ціною, штучно обвалюючи ринок у періоди масового вилову. Це робить інвестиції в інтенсивну аквакультуру економічно недоцільними.

1.4. Фіктивне відтворення та деградація ресурсу

Система «права на відтворення» перетворилася на інструмент легалізації промислового лову за мінімальні кошти.

Паперове зариблення: Користувачі СТРГ звітують про вселення малька, проте через відсутність прозорого обліку та купівлю зарибку за готівку у неперевірених постачальників, реальна виживаність риби мінімальна. Часто зариблення відбувається лише номінально — для виконання умов Режиму та отримання права на вилов.
Нищивна компенсація: Суми, що сплачуються промисловиками як компенсація за використання ресурсу, є мізерними порівняно з ринковою вартістю вилученої риби (100 грн/кг) і не дозволяють провести реальні заходи з відновлення популяцій.

1.5. Неефективність бюджетного розподілу

Кошти від плати за спеціальне використання водних біоресурсів, що надходять до місцевих бюджетів, наразі не виконують свою пряму функцію.

Втрата цільового призначення: Рентна плата за вилов «розчиняється» у загальних фондах громад. У результаті, водойми, з яких вилучається ресурс на мільярди гривень, не отримують фінансування на зариблення чи очищення, що веде до їх поступового перетворення на біологічні пустелі.

Висновок до розділу: Поточна ситуація в рибній галузі України — це «економіка вичерпання». Без переведення всіх операцій із вилову та реалізації в цифровий прозорий контур (еРибальство + Біржа), галузь залишатиметься джерелом корупції та тіньового збагачення окремих груп, знищуючи легальну аквакультуру та природний потенціал країни.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КОНЦЕПЦІЇ

Мета Концепції — стратегічна трансформація рибної галузі України шляхом її повної цифровізації на базі системи управління «еРибальство». Реформа спрямована на перехід від моделі вичерпання природних ресурсів до моделі сталого розвитку, де створено прозоре ринкове середовище, забезпечено рівну податкову конкуренцію, гарантовано збут для вітчизняної аквакультури та впроваджено дієвий механізм відновлення екосистем за рахунок цільових фінансових потоків.

2.1. Ключові завдання реформи:

1. Впровадження тотальної простежуваності («Traceability») через систему «еРибальство»

Створення єдиного цифрового контуру, що фіксує кожен етап життєвого циклу біоресурсу — від отримання ікри та вирощування посадкового матеріалу до реалізації товарної риби кінцевому споживачу.

Цифрова паспортізація: Кожна партія риби (як зарибок, так і товарна продукція) повинна мати цифровий сертифікат походження, згенерований у системі «еРибальство».
Електронний журнал рибалки: Обов’язкова фіксація вилову в режимі реального часу суб’єктами СТРГ та промисловиками безпосередньо на місці вилучення, що унеможливлює приховування обсягів та легалізацію браконьєрського вилову.
Контроль логістики: Автоматична генерація електронних товарно-транспортних накладних (е-ТТН), підтягнутих до звітності про вилов, що робить перевезення та продаж риби без реєстрації в «еРибальство» незаконним.

2. Створення Єдиної Рибної Біржі як інструменту цінового регулювання

Запровадження обов’язкового біржового механізму для всіх операцій із державним ресурсом з метою ліквідації «кешових» схем та демпінгу.

Прозорий збут для СТРГ та промислу: Весь вилов, здійснений у водоймах загальнодержавного значення, має проходити через публічні торги. Це забезпечує встановлення реальної ринкової ціни (близько 100 грн/кг) та автоматичне відображення доходів у бухгалтерському обліку підприємств.
Гарантований ринок для аквакультури: Біржа стає майданчиком, де суб’єкти СТРГ та органи місцевого самоврядування зобов’язані закуповувати посадковий матеріал. Це створює стабільний попит на продукцію рибних ферм та стимулює розвиток племінної справи.
Інструмент форвардних контрактів: Можливість для аквакультури отримувати замовлення на вирощування малька заздалегідь, що мінімізує підприємницькі ризики.

3. Формування замкненого фінансового циклу відновлення ресурсів

Перетворення плати за спеціальне використання біоресурсів із загального податку на інвестиційний інструмент розвитку галузі.

Цільове спрямування ренти: Забезпечення механізму, за якого кошти місцевих бюджетів, отримані від рибного промислу, повертаються у водойми у вигляді закупівлі посадкового матеріалу через Рибну Біржу.
Економічна справедливість: Суб’єкти СТРГ, які отримують прибуток від державного ресурсу, через біржові механізми та систему «еРибальство» фінансують реальне (а не фіктивне) відтворення біорізноманіття, купуючи сертифікований мальок у вітчизняних фермерів.

4. Легалізація доходів та вирівнювання податкового навантаження

Викорінення практики продажу риби за готівку без обліку, що є головною причиною стагнації легальних підприємств.

Обов’язковий бухгалтерський облік: Через інтеграцію Біржі та системи «еРибальство» з податковими сервісами, кожна продана тонна риби автоматично стає об’єктом оподаткування.
Ліквідація демпінгу: Коли СТРГ змушені платити податки з реальної ціни (100 грн/кг) та витрачати кошти на реальне зариблення через Біржу, їхня собівартість вирівнюється з аквакультурою, що робить ринок конкурентним та привабливим для інвестицій.

Очікуваний результат реалізації мети:
Рибна галузь перетворюється на прозорий сектор економіки, де система «еРибальство» виключає людський фактор та корупційні ризики, а державні водойми відновлюються за рахунок ефективного перерозподілу коштів від промислової експлуатації до інтенсивного відтворення.

3. АРХІТЕКТУРА НОВОЇ МОДЕЛІ РИНКУ

Фундаментом оновленої галузі є створення Єдиного цифрового контуру, що об’єднує інструменти державного нагляду та ринкові механізми. Вся діяльність у сфері промислового рибальства, СТРГ та аквакультури інтегрується в єдину цифрову екосистему, де кожен крок — від зариблення до продажу товарної риби — фіксується і не може бути видалений або підроблений.

3.1. Єдина Рибна Біржа (Hub): Фінансовий та Торговий Центр

Рибна Біржа виступає єдиним легітимним майданчиком для проведення оптових торгових операцій. Вона інтегрується з системою «еРибальство» для автоматичної перевірки легальності пропонованого товару.

3.1.1. Торгівля товарною рибою (Вихідний потік)

Запроваджується правило «першого продажу»: вся риба, вилучена з водойм загальнодержавного значення (промисел та СТРГ), має бути вперше реалізована виключно через Біржу.

Ліквідація «кешу»: Оскільки торги відбуваються в електронному форматі з безготівковим розрахунком, кожна операція автоматично відображається у бухгалтерському обліку. Це фіксує реальну ціну (100 грн/кг) та формує базу для оподаткування.
Ринкові індикатори: Біржа формує щоденні цінові індикатори, що не дозволяє штучно занижувати вартість продукції для мінімізації прибутків.
Доступ до ринку: Супермаркети та переробні заводи отримують можливість купувати великі партії легальної риби безпосередньо у виробників, минаючи ланцюг тіньових перекупників.

3.1.2. Торгівля посадковим матеріалом (Вхідний потік)

Біржа стає основним майданчиком для реалізації права на відтворення водних біоресурсів.

Обов’язковість закупівель: Суб’єкти СТРГ та промисловики (в межах компенсаційних заходів) зобов’язані купувати зарибок лише через Біржу у сертифікованих суб’єктів аквакультури.
Централізація державних та місцевих замовлень: Органи місцевого самоврядування закуповують посадковий матеріал за кошти спецфондів (рента за вилов) виключно через біржові торги.
Форвардні контракти: Запровадження механізму замовлення зарибку за 6-10 місяців до моменту вселення, що дає аквакультурі фінансовий ресурс для вирощування, а замовнику — гарантію отримання якісного малька за зафіксованою ціною.

3.2. Державна система управління «еРибальство»: Контрольно-аналітичний центр

Система «еРибальство» виконує роль цифрового державного інспектора, який веде облік усіх біологічних активів та забезпечує простежуваність («Traceability»).

3.2.1. Фіксація юридичних фактів та біологічних циклів

Кожна критична точка виробничого циклу фіксується в системі:

Факт вилову: Рибалка зобов’язаний внести дані про вилов (вид риби, вага, номер плавзасобу, локація) в додаток «еРибальство» безпосередньо на воді. Система генерує «Цифровий лот» для Біржі.
Факт вселення (зариблення): Процес випуску малька фіксується через систему з обов’язковою відеофіксацією та GPS-прив’язкою. Дані автоматично звіряються з обсягами, придбаними на Біржі у суб’єкта аквакультури.
Генетичний та ветеринарний контроль: До кожної партії малька в «еРибальство» підтягується електронний ветеринарний паспорт та сертифікат походження.

3.2.2. Автоматизація логістики (Електронна ТТН)

Система «еРибальство» автоматично генерує електронну товарно-транспортну накладну (е-ТТН) лише за умови виконання двох умов:

Наявність зафіксованого вилову в системі.
Наявність підтвердженої угоди про продаж цієї партії на Рибній Біржі.

Результат: Транспортування риби без е-ТТН, згенерованої системою «еРибальство», прирівнюється до браконьєрства та незаконного переміщення майна. Це робить неможливим збут «сірої» риби через торговельні мережі чи ринки.

3.3. Синергія системи: Як це працює разом

Суб’єкт СТРГ вносить дані про вилов у «еРибальство» → Вилов автоматично стає «Лотом» на Біржі.
Покупець купує рибу на Біржі по 100 грн/кг (безготівково).
Біржа передає дані про оплату в «еРибальство».
«еРибальство» генерує е-ТТН для перевезення риби покупцю.
Держава та Громада отримують податки з офіційної ціни та прозорого обігу.
Аквакультура отримує оплату за поставлений раніше зарибок через ту саму Біржу.

Ця архітектура виключає можливість існування риби поза бухгалтерським обліком, знищує «кешові» розрахунки на березі та змушує СТРГ та промисловиків грати за єдиними правилами з фермерами-виробниками.

4. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Реалізація Концепції базується на поєднанні жорсткого цифрового контролю через систему «еРибальство» та впровадженні ринкових стимулів через Рибну Біржу. Це дозволяє не лише подолати тіньову економіку, а й створити сталу модель розвитку аквакультури та відновлення природних ресурсів.

4.1. Регулювання діяльності СТРГ та Промислу (Стратегія боротьби з демпінгом)

Для ліквідації несправедливої конкуренції та вирівнювання умов роботи для фермерів і користувачів державних водойм запроваджуються наступні механізми:

4.1.1. «Біржовий фільтр» та ліквідація готівкового обігу

100% реалізація через Біржу: Запроваджується імперативна вимога: кожен кілограм риби, вилучений у режимі СТРГ або промислового лову, має бути виставлений на торги на Рибній Біржі.
Заборона реалізації «з борту»: Будь-яка передача риби третім особам за готівку без попередньої фіксації в системі «еРибальство» та проведення через Біржу прирівнюється до кримінального правопорушення (розкрадання державного майна).
Економічний ефект:
- Детінізація: Вихід на світло реальної ціни (100 грн/кг) автоматично збільшує податкову базу.
- Зростання собівартості СТРГ: Необхідність сплати ПДВ, податку на прибуток та офіційних зарплат персоналу піднімає реальну собівартість риби СТРГ з тіньових 20 грн до ринкових 45-55 грн.
- Вирівнювання ринку: Зникнення дешевої «сірої» риби прибирає штучний демпінг, дозволяючи суб’єктам аквакультури продавати свою продукцію за справедливою ціною.

4.1.2. Прозоре відтворення та сертифікація зарибку

Контрактна залежність: Право на продовження терміну дії Режиму СТРГ або отримання квоти на вилов прямо залежить від наявності укладеного через Біржу договору на купівлю посадкового матеріалу.
Верифікація походження: Система «еРибальство» блокує можливість реєстрації актів зариблення, якщо вони не підкріплені договором із сертифікованим суб’єктом аквакультури (племінним господарством).
Ліквідація «паперового» зариблення: СТРГ більше не зможуть купувати неякісний або браконьєрський мальок за заниженими цінами. Купівля якісної «дворічки» за ринковою ціною (80-120 грн/кг) стає обов’язковою інвестицією в ресурс.

4.1.3. Екологічне навантаження (Науково обґрунтована полікультура)

Обов’язковий хижак: Замість монокультури (товстолоба), СТРГ зобов’язані зариблювати водойми аборигенними хижими видами (щука, судак, сом) та сазаном. Пропорція визначається науково-біологічним обґрунтуванням (НБО) у системі «еРибальство».
Мета: Це не лише відновлює біологічний баланс водойм, а й підвищує витрати СТРГ на відтворення, оскільки мальок хижих видів дорожчий у виробництві. Це додатково зближує фінансові умови роботи СТРГ та класичної аквакультури.

4.2. Роль Аквакультури: Від стагнації до статусу стратегічної галузі

Завдяки реформі рибні ферми отримують статус головного постачальника живих ресурсів для всієї країни.

Гарантований ринок збуту (B2B та B2G): Фермери отримують ексклюзивний доступ до багатомільярдного ринку зариблення СТРГ та державних програм. Біржа стає майданчиком, де попит (держава та промисловики) гарантовано зустрічається з пропозицією (фермери).
Планування та Ф’ючерси: Запровадження інструменту форвардних контрактів у системі «еРибальство» дозволяє фермеру ще навесні знати обсяг замовлення на осінь. Це вирішує проблему дефіциту обігових коштів та дозволяє залучати банківські кредити під тверді контракти.
Справедливе ціноутворення: Біржові механізми захищають фермера від тиску перекупників, формуючи ціну на основі реального попиту на якісний посадковий матеріал.

4.3. Фінансовий цикл «Вода – Гроші – Риба – Вода»

Реформа створює самодостатню фінансову систему, де використання природи оплачує її відновлення.

4.3.1. Акумуляція та цільове спрямування коштів

Спеціальні фонди областей: 100% коштів від плати за спеціальне використання біоресурсів (рента) та 100% екологічних штрафів спрямовуються у спеціальні фонди місцевих бюджетів.
Заборона нецільового використання: Ці кошти мають захищену статтю видатків — виключно на відновлення водних біоресурсів та меліорацію водойм.

4.3.2. Централізована закупівля через Біржу

Область як великий замовник: Місцева влада більше не проводить «паперові тендери». Вони виходять на Рибну Біржу з публічним лотом на зариблення конкретного лиману чи водосховища.
Логіка процесу:
1. Промисловики заплатили ренту в бюджет за виловлену і продану через Біржу рибу (по 100 грн/кг).
2. Область накопичила ці кошти і через ту саму Біржу замовила малька аборигенних видів.
3. Аквафермери області виграли тендер, поставили малька і отримали пряму оплату.
4. Результат: Екосистема відновлена, місцевий бізнес отримав прибуток, корупційні ризики при закупівлі — нульові завдяки прозорості Біржі та контролю в «еРибальство».

Резюме розділу: Дані механізми перетворюють рибне господарство на прозору «білу» галузь. СТРГ перестає бути «схемою» для швидкого збагачення на державних ресурсах і стає відповідальним бізнесом, а аквакультура отримує фінансовий фундамент для переходу на інтенсивні технології вирощування.

5. ЕТАПИ ТА ПЛАН-ГРАФІК ВПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ

Реалізація Концепції розрахована на поетапний перехід (протягом 18–24 місяців), що дозволить суб’єктам господарювання адаптуватися до нових умов, а державі — налагодити безперебійну роботу цифрових інструментів.

5.1. Етап I: Нормативно-правова трансформація (0–6 місяців)

Цей етап є фундаментом, який легітимізує використання цифрових систем та встановлює нові правила гри.

Внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»:
- Встановлення обов’язковості використання державної системи «еРибальство» для всіх суб’єктів промислу та СТРГ.
- Запровадження юридичного терміну «перший продаж» та обов’язковості реалізації ресурсів загальнодержавного значення через сертифіковані товарні біржі.
- Встановлення прямої заборони на обіг риби без електронної ТТН, згенерованої в системі «еРибальство».
Реформа Бюджетного кодексу України:
- Запровадження механізму «цільового призначення» рентної плати за спеціальне використання водних біоресурсів.
- Створення правової основи для акумуляції цих коштів у спеціальних фондах місцевих бюджетів з імперативною вимогою їх спрямування на закупівлю посадкового матеріалу через Біржу.
Підзаконне регулювання (Постанови КМУ):
- Затвердження нового «Порядку здійснення штучного розведення (вселення)», де ключовою умовою є наявність біржового контракту.
- Затвердження регламенту взаємодії між Рибною Біржею та системою «еРибальство».

5.2. Етап II: Технологічна інтеграція та інфраструктура (6–12 місяців)

Створення технічного «містка» між державним контролем та комерційним ринком.

Розробка та інтеграція API:
- Створення програмного шлюзу між базою даних «еРибальство» та торговими терміналами Біржі. Це забезпечить автоматичну перевірку: «чи є у продавця підтверджений в системі вилов, щоб виставити його на продаж?».
- Інтеграція з реєстрами ветеринарних сертифікатів для автоматичного підтягування довідок до лотів на Біржі.
Запуск модуля «Електронна ТТН» в системі «еРибальство»:
- Розробка мобільного додатка для рибалок та водіїв-експедиторів, який дозволяє зчитувати QR-коди партій риби та фіксувати переміщення товару в режимі реального часу.
Впровадження системи цифрових ідентифікаторів:
- Видача електронних підписів (КЕП) усім капітанам плавзасобів та керівникам рибних господарств для легітимізації даних, що вносяться в систему.

5.3. Етап III: Навчання та комунікація (Паралельно з Етапом II)

Підготовка учасників ринку до роботи за новими стандартами.

Навчальні хаби для бізнесу:
- Проведення серії вебінарів та практичних семінарів для суб’єктів аквакультури: «Як виставити лот на Біржу» та «Як укласти форвардний контракт».
- Тренінги для користувачів СТРГ щодо роботи з мобільним інтерфейсом системи «еРибальство» безпосередньо на місцях вилову.
Державний консалтинг:
- Створення служби підтримки (Help-desk), яка консультуватиме місцеві громади щодо процедури закупівлі зарибку через Біржу за кошти місцевих спецфондів.

5.4. Етап IV: Пілотний запуск (12–18 місяців)

Апробація моделі на обмеженій території для виявлення та усунення можливих помилок.

Визначення пілотного регіону:
- Обрання каскаду Дніпровських водосховищ (наприклад, Київське та Канівське) як найбільш репрезентативних об’єктів з високою концентрацією промислу та СТРГ.
Тестування повного циклу:
- Відпрацювання ланцюжка: «Внесення вилову в еРибальство → Аукціон на Біржі → Безготівкова оплата → Автоматична генерація е-ТТН → Податковий звіт».
Аудит результатів:
- Порівняння обсягів податкових надходжень та реальних цін до і після впровадження пілоту. Оцінка динаміки зростання собівартості СТРГ.

5.5. Етап V: Масштабування та моніторинг (18–24 місяці)

Повне розгортання системи на всю територію України та перехід до сталого управління.

Загальнодержавний старт:
- Підключення всіх лиманів, прибережних територій морів та внутрішніх водойм до єдиного біржового простору.
Моніторинг біологічного ефекту:
- Оцінка ефективності вселення хижих видів риб (полікультури), закуплених через Біржу, на основі контрольних ловів та наукових звітів у системі «еРибальство».
Аналіз ринку:
- Фіксація вирівнювання цін між продукцією аквакультури та СТРГ. Підготовка щорічного «Білого звіту» рибної галузі на основі Big Data з системи «еРибальство».

Висновок: Поетапне впровадження гарантує, що реформа не зупинить роботу галузі, а плавно виведе її з «тіні». Ключовим індикатором успіху стане момент, коли жоден кілограм риби в Україні не зможе потрапити на прилавок без цифрового сліду в системі «еРибальство» та офіційного підтвердження ціни на Рибній Біржі.

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Впровадження системи «еРибальство» та Рибної Біржі призведе до системного мультиплікативного ефекту. Галузь перетвориться з депресивного «сірого» сектору на високотехнологічну та інвестиційно привабливу частину агропромислового комплексу України.

6.1. Економічні результати: Детінізація та фінансова стійкість

Легалізація ринку та податковий прорив:
- Виведення з «тіні» понад 35 тис. тонн риби щорічно. При середній ціні 100 грн/кг це забезпечить перехід у легальний обіг додаткових 3,5–4 млрд грн.
- Зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів (ПДВ, податок на прибуток, ПДФО) на суму понад 800 млн – 1,2 млрд грн щороку завдяки ліквідації готівкових розрахунків «на березі».
Справедлива ринкова конкуренція:
- Зникнення штучного демпінгу. Обов’язкова сплата податків та реальні витрати на зариблення через Біржу піднімуть собівартість продукції СТРГ до економічно обґрунтованого рівня.
- Це створить «захисний парасольку» для суб’єктів аквакультури, чия продукція стане ціново конкурентоздатною. Рентабельність рибних ферм зросте на 15–20%, що дозволить їм інвестувати у модернізацію та інтенсивні технології.
Стимулювання сертифікованого рибництва:
- Завдяки обов’язковим закупівлям через Біржу, легальні розплідники посадкового матеріалу отримають гарантований попит. Це стимулює створення щонайменше 50–100 нових малих та середніх підприємств аквакультури, що спеціалізуватимуться на вирощуванні зарибку.

6.2. Екологічні результати: Реальне відновлення та біобезпека

Ліквідація «фіктивного» відтворення:
- Перехід від «паперового» зариблення до реального вселення біоресурсів. Завдяки контролю через «еРибальство» (відеофіксація, GPS, звірка з біржовими угодами), виживаність вселеного малька зросте в 3–4 рази за рахунок використання якісної навіски (25г+).
Біологічна меліорація та якість води:
- Впровадження науково обґрунтованої полікультури (зариблення хижими видами: щука, судак, сом) дозволить відновити природний баланс у водосховищах.
- Ефективне споживання фітопланктону рослиноїдними видами (товстолоб), вселеними в реальних обсягах, призведе до зменшення інтенсивності «цвітіння» води на 20–30% у літній період, що покращить загальний екологічний стан Дніпровського каскаду.
Епізоотичне благополуччя:
- Інтеграція ветеринарних сертифікатів у систему «еРибальство» створить надійний «ветеринарний бар’єр». Це унеможливить занесення інфекційних захворювань у державні водойми разом із неперевіреним мальком, що збереже дикі популяції риб від вимирання.

6.3. Соціальні результати: Якість для споживача та громади

Продовольча безпека та Traceability:
- Кожен споживач через QR-код на пакуванні (згенерований системою «еРибальство») зможе перевірити: де, коли і ким була виловлена риба, а також підтвердження її ветеринарної безпеки. Це сформує довіру до вітчизняного продукту.
- Витіснення з ринку небезпечної «стихійної» риби, що зберігається та транспортується з порушенням норм.
Розвиток місцевих громад:
- Завдяки механізму «замкненого фінансового циклу», кошти від промислу залишатимуться в громадах. Це дозволить місцевій владі самостійно дбати про свої водойми, створюючи нові робочі місця в сервісних галузях (охорона, логістика, рекреація).
Підтримка любительського рибальства:
- Реальне зариблення аборигенними видами (коштом промисловиків через Біржу) значно покращить якість любительського рибальства. Водойми загальнодержавного значення знову стануть привабливими для рекреації, що стимулюватиме розвиток внутрішнього туризму та малого бізнесу навколо рибальських локацій.

6.4. Прогнозні індикатори успіху (через 3 роки реалізації)

Показник	Поточний стан (до реформи)	Прогноз (після реформи)
Частка легального обігу	~30%	90–95%
Середня ринкова ціна (опт)	60–80 грн (сіра)	100–110 грн (біла)
Обсяг податкових надходжень	~150-200 млн грн	> 1 млрд грн
Витрати СТРГ на реальне зариблення	Мінімальні/фіктивні	Ринкові (згідно з НБО)
Рівень корупції при закупівлях	Високий (ручне управління)	Нульовий (автоматика Біржі)

7. ПІДСУМКИ ТА ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Запропонована Концепція реформування рибної галузі є відповіддю на виклики сучасності та необхідність докорінного зламу корупційних схем, що десятиліттями стримували розвиток внутрішнього виробництва. Вона пропонує перехід від «екстрактивної» моделі споживання до «відтворювальної» моделі сталого управління державними ресурсами.

Фундаментальні висновки реформи:

Цифрова революція через «еРибальство»: Впровадження цієї системи управління остаточно закриває еру «тіньового» рибальства. Цифровізація кожного етапу — від зариблення до кінцевої реалізації — виключає людський фактор, унеможливлює браконьєрство на промисловому рівні та забезпечує повну простежуваність продукції.
Рибна Біржа як інструмент справедливості: Біржа стає головним регулятором, який автоматично вирівнює умови для всіх гравців ринку. Це не просто торговий майданчик, а механізм, що змушує СТРГ та промисловиків грати за правилами легального бізнесу. Через обов’язковість біржових торгів «сірий» прибуток трансформується в офіційні доходи, податки та інвестиції в природу.
Синхронізація інтересів Аквакультури та СТРГ: Ключ до успіху реформи полягає не в забороні СТРГ як форми господарювання, а в їхній інтеграції у цивілізований ринок. Вирівнювання собівартості через прозорі закупівлі посадкового матеріалу та обов’язкову сплату податків знімає тягар демпінгу з плечей фермерів-виробників, перетворюючи їх на стратегічних партнерів держави.
Екологічна самодостатність: Створення замкненого циклу «Вода — Гроші — Риба — Вода» дозволяє галузі самовідновлюватися без надмірного тиску на державний бюджет. Кошти, вилучені з тіньового обігу, стають реальним мальком, випущеним у водойми, що гарантує збереження біорізноманіття для майбутніх поколінь.

Резюме:

Дана модель трансформує рибне господарство України з архаїчної, сировинно-видобувної структури в сучасний високотехнологічний агро-промисловий кластер. Реалізація Концепції дозволить Україні не лише забезпечити власну продовольчу безпеку якісною та легальною продукцією, а й стати європейським лідером у впровадженні цифрових стандартів управління природними ресурсами.

Відмова від «тіні» сьогодні — це шлях до багатих водойм та процвітаючого бізнесу завтра.

8. РОЗРОБНИКИ КОНЦЕПЦІЇ ТА ЕКСПЕРТНА ГРУПА

Дана Концепція є результатом спільної роботи провідних галузевих експертів, які мають багаторічний досвід у сфері рибного господарства, аквакультури та громадського контролю за використанням природних ресурсів.

Гайдамака Любомир

Голова спілки «Риба України»

Роль у розробці: Провідний ідеолог реформи та стратег.
Експертиза: Фахівець із розвитку внутрішнього ринку риби та інтенсивних методів аквакультури. Протягом багатьох років виступає за захист прав легальних товаровиробників та створення прозорих умов для інвестування в рибну галузь. Один із головних ініціаторів запровадження біржових механізмів у рибному господарстві як єдиного шляху до подолання демпінгу та детінізації ринку.

Крачок Олександр

Член Громадської ради при Держрибагентстві України

Роль у розробці: Експерт із питань державного регулювання та антикорупційної політики.
Експертиза: Має глибокі знання у сфері законодавства щодо охорони та відтворення водних біоресурсів. Як представник Громадської ради, забезпечує зв’язок між державними інституціями та громадянським суспільством. Спеціалізується на розробці механізмів цифрового контролю та простежуваності вилову, є активним прихильником впровадження системи управління галуззю «еРибальство».

Експертна група наголошує:
Дана модель не є просто теоретичним документом. Це прикладний інструмент, розроблений практиками для практиків. Автори відкриті до діалогу з органами державної влади, бізнес-асоціаціями та міжнародними партнерами для якнайшвидшої імплементації Концепції у життя.

Контакти для співпраці та обговорення:

Громадська спілка «Риба України»
Громадська рада при Державному агентстві розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України.

Концепція оновлення рибної галузі України
Редакція від лютого 2026 року