Сьогодні завершилися фінальні аукціони сезону 2025 року щодо права промислу у Пониззі Дністра та Дністровському лимані. Варто визнати: попит цього разу був безпрецедентним.

П’ять учасників, висока конкуренція у кожному раунді, і фінальні ставки, що майже втричі перевищили стартові — усе це демонструє, що рибалки та підприємства готові вкладатися в ресурс лише тоді, коли бачать результат.

А результат цього року — це зариблення Дністровського лиману. Саме воно стало ключовим фактором, який підняв інтерес учасників і фактично сформував ціну.

За двома лотами різниця між стартовою та фінальною вартістю складає майже 1 мільйон гривень — і ці кошти будуть спрямовані у фонд зариблення. Це прямий доказ того, що відновлення водних біоресурсів — інвестиція, яка повертається в економіку галузі.

---

АЛЕ ВИНИКЛА КЛЮЧОВА ДИЛЕМА

Термін експериментальної постанови, яка регулювала механізм проведення цих аукціонів, сплив 18 жовтня 2025 року.

Це створює одразу кілька юридичних проблем:

• Як подавати уточнюючу декларацію?
• На підставі чого укладати договір?
• Яким чином видавати дозвіл на промисел?

Юридична невизначеність може створити ґрунт для оскаржень. І найімовірніше, переможець (а точніше — переможець один і той самий за двома лотами) буде оскаржувати дії організатора аукціону.

У результаті право промислу може вирішуватися не адміністративно, а в судовому порядку.

Окремий ризик — це ліміт концентрації, адже загальна частка одного з лотів перевищує дозволені 14%. Це означає, що право підписання договору за законодавством має перейти до учасника, який посів друге місце.

Тобто ситуація ще далека від завершення — боротьба може продовжитися вже поза межами Prozorro.Продажі.

---

ЧАС ГОТУВАТИСЯ ДО АУКЦІОНІВ 2026 РОКУ

Якою б не була доля цих двох лотів, сектору потрібно дивитися вперед. Наступний сезон не менш важливий — і підготовку варто починати вже зараз. Але важливо розуміти: аукціон — це лише фінал процесу, який формується задовго до оголошення торгів.

Чому готуватися треба вже сьогодні?

• Рибні ресурси виснажуються. Без системного зариблення, моніторингу та охорони майбутніх аукціонів просто не буде. Це не гіпотеза — це тенденція останніх десяти років.
• Правила мають бути зрозумілими та стабільними. Галузь не може щороку жити у стані нормативної турбулентності, коли порядок проведення аукціону або форма декларації змінюються “в момент”.
• Промисловий вилов потребує горизонту планування щонайменше 5 років.
Підприємства інвестують у флот, переробку, пальне, персонал, логістику, охолодження. Це десятки мільйонів гривень капітальних та операційних витрат. Ніхто не буде вкладати гроші у галузь, де правила можуть змінитися вже завтра.
• Відсутність прогнозів вилову — ключовий бар’єр для інвестицій. Ціна доступу до ресурсу напряму залежить від прогнозу реального вилову, який формується не перед аукціоном, а впродовж року — на основі зариблення, біомоніторингу та роботи з науковими установами.
• Потрібно думати не лише про вилов, а й про переробку. Якщо галузь хоче перестати продавати рибу “сирцем” за копійки перекупникам, то варто вже зараз планувати будівництво переробних цехів у регіонах промислу.
Це створить:
– додану вартість в Україні;
– робочі місця в громадах;
– стабільний ринок для місцевих рибалок;
– гарантію, що вилов не буде збутим терміново і дешево.

Україні потрібна модель, де рибалка не просто виграє право ловити, а стає учасником повного ланцюга вартості — вилов, переробка, збут, експорт.

---

Якщо державні органи хочуть бачити чесні ставки, прогнозований попит і прозорий ринок — потрібно створити стабільні, передбачувані й довгострокові умови.

Галузь готова вкладати, конкурувати і працювати. Але система має нарешті стати зрозумілою та надійною.

З боку галузі ми дали максимум — конкуренцію, високі ставки, фінансування зариблення, готовність працювати цивілізовано.

Тепер слово за організаторами та законодавцем.

Потрібно нарешті завершити реформу аукціонної системи та припинити експерименти, які створюють хаос для всіх учасників.

---

Хто хоче долучатися до рибної політики, слідкувати за аналітикою та позицією — приєднуйтесь до телеграм-каналу Спілки:
https://t.me/ukrfish2050