-
·
Рибна біржа в Україні: чи мають брати участь не лише промисловики, а й виробники аквакультури
Питання створення організованого ринку первинної реалізації водних біоресурсів — так званої рибної біржі — дедалі частіше з’являється у фахових дискусіях навколо реформи рибної галузі. У фокусі — промислове рибальство, простежуваність вилову, законопроєкт №9545. Водночас усе частіше лунає запитання: чи повинні брати участь у такій системі виробники продукції аквакультури?
-
·
Наука і Бізнес: Єдиний фронт порятунку Тилігульського лиману. Відповідь Спілки «Риба України» на експертні висновки
Громадська спілка «Риба України» отримала офіційні рецензії від провідних наукових установ держави на програму «Піленгас-Відродження». Глибокий аналіз від Інституту морської біології НАНУ, Інституту рибного господарства НААН та ДНУ «ІРГЕМО» підтвердив: проблема нагальна, ризики високі, але потенціал — колосальний. Ми приймаємо виклик і пропонуємо об’єднати зусилля.
-
·
«Паперова риба», мільйони в асфальт і карась по 90 копійок. Великий аудит галузі від Спілки «Риба України»
Українська аквакультура та промисел живуть у парадоксі. Держава звітує про «стабільність», але споживач бачить інше: річкової риби меншає, ціни в магазинах наздоганяють свинину, а галузь дедалі глибше йде в тінь. Чому так стається?
-
·
Велика рибна афера: Як «традиційні» схеми хочуть проковтнути Тилігульський лиман і чому ми маємо це зупинити
Битва за Тилігульський лиман переростає з екологічної дискусії у світоглядний конфлікт. З одного боку — інвестиційна програма «Піленгас-Відродження» від спілки «Риба України», що пропонує європейську модель аквакультури. З іншого — старі кадри Громадської ради, які під прикриттям красивих слів про «екосистемний підхід» намагаються законсервувати корупційну схему під назвою СТРГ.
-
·
Прозорість риболовлі під загрозою: як ДАРГ блокує доступ до публічної екологічної інформації
Вступ Питання прозорості використання національних природних ресурсів — це не лише справа громадського контролю, а й фундаментальна вимога законодавства України та міжнародних зобов’язань нашої держави. ГС «Риба України» послідовно відстоює право суспільства знати, як використовуються водні біоресурси, які належать усьому народу. Нещодавня історія з відмовою Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм…
-
·
Прозорість риболовлі: чи законно громадськість вимагає дані про вилов риби від держави? Аналіз запиту «Риби України»
Питання прозорості використання національних природних ресурсів є одним із ключових для розвитку громадянського суспільства та ефективного державного управління. Нещодавній прецедент, пов’язаний із запитом Громадської спілки «Риба України» до Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство), яскраво ілюструє конфлікт між правом на доступ до публічної інформації та спробами захистити дані під приводом…
-
·
Верховний Суд: Ваше Право На Користування Водоймою Комплексного Призначення Для Аквакультури Під Загрозою?
Верховний Суд поставив під сумнів законність користування водосховищами комплексного призначення для аквакультури. Нове рішення підтверджує: навіть наявність Режиму рибогосподарської експлуатації чи дозволів на використання біоресурсів не дає права користуватися водоймою без оформлених документів. Проблема — у законодавчій прогалинні: стаття 51 Водного кодексу України забороняє оренду таких водосховищ. Це ставить під загрозу діяльність більшості СТРГ в…
-
·
ГС «Риба України» ініціює перегляд режиму рибальства в Дністровському лимані
📅 27 травня 2025 року Громадська спілка «Національна асоціація виробників продукції аквакультури та рибальства «Риба України» звернулася до Міністра аграрної політики та продовольства України з офіційним листом щодо необхідності перегляду режиму рибальства у Чорному морі з притоками, зокрема — у Дністровському лимані. 🔎 У чому полягає проблема? Відповідно до чинних Правил промислового рибальства у Чорному…
-
·
Усунення правових колізій — шлях до розвитку аквакультури в Україні
🔹 Як законопроєкт “Риби України” розв’яже ключову проблему аквакультури Багаторічні колізії між Земельним і Водним кодексами позбавляли підприємців правової визначеності у використанні штучно створених водойм. Розроблений нашою спільнотою законопроєкт покликаний ліквідувати ці суперечності, дозволити приватну власність на рибницькі ставки, визначити їх як землі сільськогосподарського призначення та гармонізувати українське законодавство з директивами ЄС. Це — шанс…
