Громадська спілка «Риба України» подала пакет стратегічних правок до альтернативного євроінтеграційного законопроєкту, спрямованих на наповнення інституту Організацій виробників реальним економічним змістом.
Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає докорінної зміни принципів управління рибною галуззю. В основі європейської моделі лежить не лише державний контроль, а й потужне саморегулювання ринку через Організації виробників (ОВ). Це професійні об’єднання, які в країнах ЄС планують вилов, стабілізують ціни та гарантують якість продукції.
В альтернативному законопроєкті до законопроєкту №10540, що наразі розглядається, вже закладено нормативну базу для створення ОВ відповідно до Регламенту ЄС №1379/2013. Це безумовний позитив. Проте аналіз тексту показав суттєвий ризик: без додаткових інструментів українські ОВ можуть перетворитися на чергову бюрократичну надбудову, «клуб за інтересами», що не має реального впливу на економічні процеси.
Щоб уникнути цього сценарію, ГС «Риба України» розробила та офіційно подала до профільного Комітету Верховної Ради пакет із семи стратегічних доповнень. Наша мета — надати Організаціям виробників реальні важелі впливу, які зроблять членство в них економічно вигідним для бізнесу та корисним для держави.
Нижче наведено детальний опис запропонованих змін.
1. Право на «Колективну квоту»: Чому гуртом вигідніше і безпечніше?
У чому проблема зараз?
Сьогоднішня система розподілу лімітів на вилов побудована за принципом «кожен сам за себе». Незалежно від того, чи у вас великий флот, чи один баркас, ви змушені проходити однакові бюрократичні кола пекла: готувати стоси документів, наймати юристів, реєструватися на аукціонах, змагатися з конкурентами, укладати індивідуальні договори з державою.
Це породжує дві критичні проблеми:
- Адміністративний бар’єр: Малий рибалка часто не має ресурсів (часу та знань), щоб правильно оформити всі папери. Найменша помилка в комі — і він втрачає право на працю.
- Жорсткість лімітів: Якщо рибалка викупив ліміт на 10 тонн, але посеред сезону захворів або в нього зламався човен — його ліміт «згорає». Він втрачає гроші, а держава недоотримує вилов.
Як це змінить наша правка?
Ми пропонуємо впровадити європейський механізм управління квотами через Організації виробників (ОВ).
Як це працюватиме на практиці:
- Один гравець замість сотні: На аукціон виходить не 50 окремих ФОПів, а одна Організація виробників, яка представляє їхні інтереси. Вона викуповує загальний (колективний) обсяг ліміту на всіх.
- Внутрішній розподіл: Далі ОВ сама, згідно зі своїм Статутом та прозорими внутрішніми правилами, розподіляє цей ліміт між своїми членами. Держава в це не втручається — їй важливо, щоб загальний обсяг не був перевищений, а податки сплачені.
- Гнучкість (Swap-механізм): Це найголовніша перевага. Якщо один член ОВ не може виловити свою частку (через поломку судна, погоду чи хворобу), він може всередині організації передати або продати залишок квоти іншому члену ОВ.
Результат для людей:
Для держави: Замість адміністрування тисяч дрібних договорів, чиновники працюють з кількома десятками професійних об’єднань, що знижує навантаження на бюджет і корупційні ризики.
Економія грошей та нервів: Рибалці більше не треба бути юристом. Оформленням займається адміністрація ОВ.
Страховка від форс-мажорів: Ваша квота не пропаде, якщо ви не зможете вийти на воду — її освоїть ваш колега по ОВ, а ви отримаєте компенсацію або збережете право на наступний рік.
Захист від рейдерства: Великому гравцю важче «видавити» з ринку потужну Організацію виробників, ніж окремого малого підприємця.
2. Функція «Єдиного продавця»: Як перетворити дрібний вилов на великий контракт
У чому проблема зараз?
Уявімо типову ситуацію: рибалка виходить на воду і повертається з уловом у 50–100 кг. Для нього це результат важкої праці, але для великого ринку — це «невидимий» обсяг.
Великі торговельні мережі, переробні заводи чи експортери не працюють з такими партіями. Їм потрібно 5–10 тонн стабільної якості, з повним пакетом документів, доставлені в конкретний час. Вони не будуть укладати 100 договорів з окремими ФОПами, перевіряти 100 різних накладних і гадати, якої свіжості буде риба.
Саме тому малий рибалка потрапляє в пастку: він змушений здавати рибу місцевому перекупнику за безцінь і за готівку «на березі», бо іншого шляху збуту в нього фізично немає.
Як це змінить наша правка?
Ми пропонуємо надати Організаціям виробників (ОВ) юридичне право виступати консолідатором та єдиним продавцем продукції своїх членів на електронних торгах.
Як це працюватиме на практиці:
- Збір та сортування: Члени ОВ здають свій вилов на колективний приймальний пункт Організації. Там риба зважується, сортується за видами та розміром (калібрується), охолоджується.
- Формування великого лота: Замість десятків дрібних лотів по 50 кг, Організація виробників формує один великий лот — наприклад, «3 тонни ляща охолодженого».
- Вихід на Біржу: ОВ виставляє цей лот на електронні торги від свого імені. Такий обсяг вже цікавий «великим гравцям» — мережевим супермаркетам та заводам.
- Розподіл прибутку: ОВ продає партію за високою гуртовою ціною, утримує невеликий відсоток на адміністративні витрати (затверджений загальними зборами), а решту коштів прозоро розподіляє між рибалками пропорційно до зданого ними улову.
Результат для людей:
Доступ до експорту: Сформувати партію для експорту (де вимоги до обсягів та сертифікації ще вищі) під силу лише потужній Організації, а не одинаку.
Вища ціна: Гуртова партія відсортованої риби завжди коштує дорожче, ніж «різнобій» у мішку. Рибалка отримує більше грошей за ту ж саму роботу.
Незалежність від перекупників: ОВ сама стає потужним гравцем, з яким рахуються. Рибалкам більше не треба принижуватися перед посередниками, які диктують занижені ціни.
Професійний поділ праці: Рибалка займається своєю справою — ловить рибу. Менеджмент Організації займається своєю — оформлює документи, веде торги, організовує логістику та шукає найкращих покупців.
3. Пріоритетний доступ до інфраструктури: Від занедбаних руїн до сучасних рибних портів
У чому проблема зараз?
Риба гниє не з голови, а з моменту вилову, якщо її ніде охолодити та зберегти. Сьогоднішня ситуація з береговою інфраструктурою катастрофічна:
- Відсутність «Дому» для флоту: Більшість державних причалів, рибоприймальних пунктів та гідротехнічних споруд, що залишилися у спадок від минулих часів, або зруйновані, або перебувають у «сірій» оренді, або просто занедбані.
- Розрив холодового ланцюга: Малий рибалка часто змушений вивантажувати рибу просто в очереті або на необладнаному березі, бо у нього немає доступу до льодогенераторів та холодильників. Це миттєво знижує якість продукції та унеможливлює її легальний продаж у торговельні мережі.
- Корупційна оренда: Отримати легальне місце для базування флоту майже неможливо — часто ці об’єкти перехоплюють забудовники або «тіньовики», які не мають відношення до реального рибальства, але мають гроші на хабарі.
Як це змінить наша правка?
Ми пропонуємо надати визнаним Організаціям виробників (ОВ) законодавче право на пріоритетну (позаконкурсну або за спеціальною спрощеною процедурою) довгострокову оренду об’єктів державної та комунальної власності, які необхідні для рибогосподарської діяльності.
Як це працюватиме на практиці:
- Цільове призначення: Якщо на балансі громади чи Фонду держмайна є занедбаний причал, складське приміщення біля води або гідроспоруда, Організація виробників подає заявку на його оренду.
- Пріоритет над комерцією: Держава надає перевагу саме об’єднанню рибалок, а не тим, хто хоче побудувати там, наприклад, приватну яхт-клубу чи ресторан. Умова — збереження профілю діяльності (рибальство).
- Колективна інвестиція: Окремий рибалка не потягне ремонт причалу чи купівлю промислового холодильника. Але Організація, що об’єднує 50–100 підприємців, може акумулювати кошти, взяти кредит або грант і відновити об’єкт.
- Створення хабу: Орендований об’єкт стає офіційною точкою вивантаження (що важливо для контролю та простежуваності) та логістичним центром, де риба миється, охолоджується, пакується та готується до відправки на Біржу.
Результат для людей:
Безпека та контроль: Державі легше контролювати вилов, коли він проходить через сертифіковані, обладнані камерами та вагами пункти вивантаження Організацій виробників, а не через стихійні точки в кущах.
Збереження якості та ціни: Рибалка отримує доступ до льоду та холодильника. Риба не псується, вона зберігає категорію «охолоджена», що коштує на 30–40% дорожче, ніж заморозка чи сумнівна продукція.
Легальне місце праці: Флот ОВ базується на законних підставах. Немає ризику, що завтра прийде «новий власник» берега і вижене рибалок.
Відновлення активів громади: Замість того, щоб руйнуватися, державне майно починає працювати, приносити офіційну орендну плату в бюджет та створювати робочі місця (обслуговування холодильників, охорона, вантажники).
4. Механізм «Поширення правил»: Кінець епохи «безбілетників»
У чому проблема зараз?
Уявіть ситуацію: на великому водосховищі працюють 50 підприємців. 30 з них — відповідальні: вони об’єдналися, скинулися грошима на зариблення, домовилися не ловити рибу під час нересту понад норму або не продавати дріб’язок, щоб дати рибі підрости і підняти її ціну.
Але поруч працюють 20 «хитрунів» (так званих «безбілетників»). Вони нікуди не вступають, нічого не платять і не дотримуються жодних обмежень. Поки відповідальні рибалки чекають, поки риба підросте, «хитруни» виловлюють усе підряд. Більше того, вони користуються результатом роботи інших — ловлять рибу, яку запустила і виростила Організація, і продають її, збиваючи ціну на ринку.
Це демотивує чесних рибалок: «Навіщо нам витрачати свої гроші та обмежувати себе, якщо сусід забере наш прибуток?» Це шлях до знищення ресурсу.
Як це змінить наша правка?
Ми імплементуємо фундаментальну європейську норму — Поширення правил. Це механізм, який дозволяє більшості встановлювати цивілізовані правила гри для всіх.
Як це працюватиме на практиці:
- Критерій репрезентативності: Якщо Організація виробників (ОВ) у певному регіоні (наприклад, на Дністровському лимані) об’єднує більшість виробників (наприклад, понад 50% або 65% від загального обсягу вилову в цьому районі), вона визнається «репрезентативною».
- Ініціатива: Така ОВ має право звернутися до держави з пропозицією: «Ми розробили правила (щодо якості продукції, маркетингу або збереження ресурсу), які є корисними для ринку. Просимо зробити їх обов’язковими для ВСІХ, хто працює на цій водоймі».
- Державне рішення: Профільне Міністерство перевіряє ці правила. Якщо вони відповідають законодавству та спільним інтересам, видається наказ про їх поширення.
- Єдині умови: З цього моменту навіть ті рибалки, які не є членами ОВ, зобов’язані дотримуватися цих конкретних правил (наприклад, не ловити рибу певної навіски або використовувати стандартизовану тару).
Результат для людей:
Стимул до об’єднання: Розуміючи, що правила все одно будуть спільними, підприємцям вигідніше вступити в ОВ і мати право голосу при їх розробці, ніж залишатися осторонь.
Справедливість: Усувається можливість паразитування на чужій праці. Всі, хто користується спільним державним ресурсом на одній території, грають за одними правилами.
Зростання ринку: Якщо ОВ вирішує притримати вилов, щоб не обвалити ціну в сезон пік, «одинаки» не зможуть зіпсувати цю стратегію своїм демпінгом. У виграші будуть всі — ціна стабілізується.
Збереження природи: Екологічні ініціативи ОВ (наприклад, добровільна відмова від вилову в певних зонах для відновлення молодняка) стають дієвими, бо їх дотримуються всі, а не лише «свідомі».
5. Реальний вплив на встановлення лімітів: Діалог замість диктату
У чому проблема зараз?
Сьогодні процес визначення того, скільки риби можна виловити в тій чи іншій водоймі (ліміти та квоти), часто нагадує ворожіння на кавовій гущі.
Через хронічне недофінансування галузева наука не завжди має можливість проводити регулярні, масштабні експедиції та контрольні вилови. Як наслідок, науково-біологічні обґрунтування (НБО) часто базуються на:
- Застарілій статистиці: Даних 5–10-річної давнини, які вже не відповідають дійсності.
- Теоретичних моделях: Формулах, які не враховують локальних змін екосистеми (зміни клімату, рівень води, заморні явища).
Це призводить до парадоксів: або встановлюються мізерні ліміти там, де риби багато (що штовхає бізнес у «тінь» і браконьєрство), або, навпаки, дозволяється вилов видів, популяція яких уже на межі зникнення. Рибалки, які перебувають на воді щодня і бачать реальну картину, не мають жодного юридичного механізму, щоб донести цю інформацію до науковців.
Як це змінить наша правка?
Ми пропонуємо внести зміни до закону, які зобов’язують наукові установи при розробці лімітів та режимів рибальства враховувати аналітичні дані та звіти, надані визнаними Організаціями виробників.
Як це працюватиме на практиці:
- Збір Big Data: Організація виробників, об’єднуючи десятки підприємств, акумулює величезний масив даних: реальні обсяги вилову, розмірний ряд риби, прилов молодняка, локації скупчення.
- Аналітика: ОВ обробляє ці дані та передає їх профільним науковим інститутам.
- Зворотний зв’язок: Якщо рибалки бачать, що, наприклад, популяція судака в певному лимані різко впала, ОВ подає звіт і пропонує тимчасово обмежити вилов, не чекаючи, поки через рік приїде наукова експедиція. І навпаки — якщо ресурс відновився, ОВ аргументовано просить збільшити ліміт.
- Юридичний обов’язок: Наукова установа не може просто відмахнутися від цих даних. Вона зобов’язана їх проаналізувати та включити у розрахунки або надати обґрунтовану відмову.
Результат для людей:
- Об’єктивність: Ліміти на вилов стають точними та актуальними. Це дозволяє максимально ефективно використовувати ресурс, не шкодячи природі.
- Оперативність: Ринок може швидко реагувати на екологічні зміни, запобігаючи винищенню риби або втраті прибутку.
- Довіра та відповідальність: Коли рибалки знають, що їхні дані враховуються при встановленні правил, вони ставляться до цих правил з повагою, а не як до «дурості чиновників».
- Економія бюджету: Держава отримує безкоштовний масив актуальних даних моніторингу, на збір яких у неї самої не вистачає коштів.
Ця норма перетворює ОВ на повноцінного партнера держави у сфері управління водними біоресурсами.
6. Антимонопольний імунітет: Право на стабільність, а не змова
У чому проблема зараз?
Українське законодавство про захист економічної конкуренції є досить суворим. Будь-яка домовленість між незалежними підприємцями про ціни, обсяги виробництва або розподіл ринків трактується Антимонопольним комітетом України (АМКУ) як картельна змова. За це передбачені величезні штрафи (до 10% річного обороту).
Водночас, Регламент ЄС №1379/2013 прямо вимагає від Організацій виробників виконувати функції регулювання ринку: планувати вилов, щоб уникнути перевиробництва, та стабілізувати ціни, щоб рибалки не працювали у збиток.
Складається парадоксальна ситуація: якщо українські ОВ почнуть виконувати свої прямі функції за європейськими стандартами (наприклад, домовляться не продавати рибу дешевше собівартості), вони автоматично стануть порушниками українського закону. Це юридична пастка, яка блокує створення ефективних об’єднань.
Як це змінить наша правка?
Ми пропонуємо імплементувати норму, яка діє в усіх країнах Євросоюзу: надати визнаним Організаціям виробників обмежений антимонопольний імунітет. Це означає, що їхня діяльність в межах статутних завдань виводиться з-під дії заборон щодо узгоджених дій.
Як це працюватиме на практиці:
- Боротьба з обвалом цін: Уявімо, що пішла путина тюльки або бичка. Риби стало забагато, ціна впала нижче вартості пального. ОВ приймає колективне рішення: «Зупиняємо вилов на 3 дні» або «Встановлюємо мінімальну тригерну ціну, нижче якої не продаємо». За звичайних умов це — змова. За новим законом — це легальний інструмент стабілізації ринку.
- Планування: ОВ складає «План виробництва та реалізації», де розписує, скільки риби й коли планують виловити її члени, щоб не перенаситити ринок. Цей план затверджується державою. Дії в межах цього плану є законними.
- Запобіжник: Імунітет не є абсолютним. Він не дозволяє ОВ необґрунтовано завищувати ціни для споживачів (це контролює держава), але дозволяє захищати виробника від роботи «в мінус».
Результат для людей:
- Юридична безпека: Рибалки зможуть відкрито обговорювати цінову політику на своїх зборах, не боячись, що завтра до них прийде АМКУ зі штрафами.
- Стабільність ринку: Зникають «цінові гойдалки», коли сьогодні риба коштує копійки (і рибалка бідніє), а завтра — захмарні гроші (і страждає покупець). Прогнозованість вигідна всім.
- Цивілізовані правила: Замість тіньових домовленостей «на кухні», ринок переходить до офіційних планів управління та прозорих цінових індикаторів.
Ця норма є фундаментом для існування Організацій виробників. Без неї об’єднання рибалок залишаться безправними перед стихією ринку та загрозою штрафів.
7. Дисциплінарна влада та внутрішній контроль: Репутація дорожча за миттєвий прибуток
У чому проблема зараз?
Сьогодні контроль за дотриманням правил рибальства повністю покладено на державу (Рибоохоронний патруль, Екоінспекцію, поліцію). Але, як показує досвід, до кожного човна інспектора не приставиш.
Крім того, у професійних об’єднаннях (асоціаціях) зараз існує проблема «кругової поруки»: якщо один член асоціації займається браконьєрством або продає рибу «наліво», тінь падає на всю організацію. Проте керівництво асоціації часто не має жодних юридичних важелів впливу на порушника, окрім як просто виключити його зі своїх лав, що не несе для нього фінансових втрат. Через це об’єднання часто сприймаються суспільством як «дахи» для браконьєрів, а не як гаранти законності.
Як це змінить наша правка?
Ми пропонуємо на законодавчому рівні надати Організаціям виробників (ОВ) дисциплінарну владу над своїми членами. Це перетворює ОВ на інститут саморегулювання, який сам зацікавлений у чистоті своїх рядів.
Як це працюватиме на практиці:
- Внутрішній аудит: ОВ має право перевіряти своїх членів: звіряти дані вилову, контролювати відповідність знарядь лову, моніторити фінансову звітність.
- Майнові санкції (Штрафи): Якщо ОВ виявляє, що її учасник продав частину улову за готівку повз Біржу, занизив вагу або виловив недомірок, вона має право накласти на нього внутрішній штраф. Цей штраф прописується в Статуті, який рибалка підписує при вступі.
- Виключення з ринку: Найсуворіше покарання — виключення з Організації. Оскільки в новій моделі ОВ володіє колективною квотою та доступом до інфраструктури, виключення означає для підприємця фактичну втрату бізнесу або значне ускладнення умов роботи.
- Колективна відповідальність: Якщо Організація не контролює своїх членів і держава фіксує масові порушення, санкції накладаються на всю ОВ (аж до позбавлення статусу та квот). Це змушує чесних рибалок самим контролювати «хитрих» колег, щоб не втратити ліцензію.
Результат для людей:
- Ефективна саморегуляція: Рибалки знають один про одного все. Коли контроль здійснює колега, а не чиновник, домовитися за хабар неможливо, бо на кону стоїть спільна квота і спільний заробіток.
- Бренд якості: Торговельні мережі та експортери знатимуть: якщо риба походить від акредитованої ОВ, вона 100% легальна та безпечна. Це підвищує вартість бренду Організації.
- Зниження тиску держави: Якщо ОВ довела свою спроможність наводити лад самостійно, державні органи зменшують кількість перевірок для її членів, зосереджуючись на «дикому» ринку.
- Чесні правила: Добросовісним підприємцям більше не доведеться конкурувати з тими, хто демпінгує за рахунок порушення закону — система самоочиститься від порушників.
Ця норма є завершальним елементом реформи, який перетворює рибну галузь із об’єкта постійного нагляду на відповідального партнера держави та суспільства.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
пропозицій до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу та удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства»
(блоку питань щодо діяльності Організацій виробників)
| Зміст положення проєкту акта (поточна редакція) | Зміст відповідного положення з урахуванням змін (пропонована редакція) | Обґрунтування (Пояснення) |
| Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» | ||
| Стаття 29. Порядок встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів та визначення переліку нелімітованих водних біоресурсів | Стаття 29. Порядок встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів та визначення переліку нелімітованих водних біоресурсів | Вплив на наукові ліміти |
| Підставою для встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів … є науково-біологічні обґрунтування, розроблені науковими установами… | Підставою для встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів … є науково-біологічні обґрунтування, розроблені науковими установами… з обов’язковим урахуванням даних про обсяги вилову та стан запасів, наданих визнаними організаціями виробників. | Забезпечення участі рибалок у процесі оцінки запасів. Наукові дані часто застарілі, тоді як ОВ володіють актуальною статистикою. Це зробить ліміти більш об’єктивними. |
| Стаття 30. Розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів… | Стаття 30. Розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів… | Колективна квота |
| [Текст статті регулює загальний порядок аукціонів] | [Додати нову частину:] Визнані організації виробників мають право брати участь в аукціонах з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів від імені та в інтересах своїх членів. Розподіл отриманих обсягів (квот) між членами організації виробників здійснюється відповідно до статуту організації та внутрішніх правил, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади. | Дозволяє ОВ акумулювати ліміти для своїх членів. Це спрощує адміністрування (один договір з державою замість десятків) та дозволяє гнучко керувати ресурсом (перерозподіл квот між членами у разі форс-мажорів). |
| Стаття 64. Принципи діяльності організації виробників, асоціації, міжгалузевої організації | Стаття 64. Принципи діяльності організації виробників, асоціації, міжгалузевої організації | Антимонопольний імунітет |
| Діяльність організації виробників, асоціації та міжгалузевої організації базується на таких принципах: … дієвої, стримувальної та пропорційної відповідальності за порушення зобов’язань членів організації виробників… | Діяльність організації виробників, асоціації та міжгалузевої організації базується на таких принципах: … дієвої, стримувальної та пропорційної відповідальності за порушення зобов’язань членів організації виробників…; непоширення на діяльність визнаних організацій виробників, що здійснюється відповідно до цілей цієї статті (щодо планування виробництва та ціноутворення), заборон щодо узгоджених дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. | Гармонізація з Регламентом ЄС №1379/2013. ОВ повинні мати право планувати обсяги вилову та стабілізувати ціни, щоб уникнути криз, без ризику штрафів від АМКУ за «змову». |
| Стаття 68. Заходи, які можуть застосувати організації виробників та асоціації | Стаття 68. Заходи, які можуть застосувати організації виробників та асоціації | Економічні та дисциплінарні інструменти |
| З метою досягнення мети (цілей)… організації виробників та асоціації мають право вживати таких заходів: … організовувати тимчасове зберігання продукції рибальства відповідно до механізму зберігання… | З метою досягнення мети (цілей)… організації виробників та асоціації мають право вживати таких заходів: … організовувати тимчасове зберігання продукції рибальства відповідно до механізму зберігання…; здійснювати консолідацію (об’єднання) партій продукції своїх членів та виступати продавцем таких консолідованих партій на організованому ринку водних біоресурсів (електронній торговій системі); здійснювати управління виробничими квотами та лімітами своїх членів; здійснювати внутрішній контроль за дотриманням членами організації правил рибальства та торгівлі, а також застосовувати до порушників майнові санкції (штрафи) та виключати їх із членства в організації відповідно до статуту; орендувати об’єкти державної та комунальної власності (гідротехнічні споруди, рибоприймальні пункти) для забезпечення спільної діяльності своїх членів. | Надання ОВ реальних функцій: 1. Консолідація: Малі рибалки отримують доступ до великого ринку через спільні лоти. 2. Саморегуляція: ОВ отримує право штрафувати своїх членів за порушення (продаж «наліво», браконьєрство), що підвищує довіру до бренду ОВ. 3. Інфраструктура: Пріоритетний доступ до оренди причалів/пунктів. |
| Відсутня. | Стаття 68-1. Поширення правил організації виробників 1. У разі якщо визнана організація виробників вважається репрезентативною у певному економічному районі або рибогосподарському водному об’єкті, центральний орган виконавчої влади може прийняти рішення про обов’язковість правил такої організації для інших суб’єктів господарювання, які діють у цьому районі, але не є членами цієї організації. 2. Організація виробників вважається репрезентативною, якщо на її членів припадає не менше 50 відсотків обсягу виробництва (вилову) відповідного виду продукції у відповідному районі. | Механізм «Extension of rules» (ЄС). Запобігає ситуації «безбілетника» (free rider), коли одні рибалки обмежують себе заради відновлення ресурсу чи стабілізації ціни, а інші (які не в ОВ) цим користуються. Якщо більшість ринку домовилась про правила — вони стають обов’язковими для всіх у цьому районі. |
Висновок
Громадська спілка «Риба України» переконана: запропоновані нами зміни — це не просто технічні правки, а фундамент для побудови нової економічної архітектури галузі. Ми не маємо на меті сліпо копіювати європейські регламенти. Наше завдання — адаптувати кращі світові практики до українських реалій, створивши дієву, прагматичну та прозору модель.
Без надання Організаціям виробників реальних повноважень — права на колективні квоти, торгівлю на електронних майданчиках та дисциплінарний контроль — цей інститут залишиться «мертвонародженим». Ми ризикуємо створити чергові формальні «клуби за інтересами», які існуватимуть лише на папері, тоді як реальний ринок і далі працюватиме в тіні.
Прийняття нашого пакету пропозицій дозволить:
- Державі — делегувати частину управлінських функцій бізнесу, зменшити адміністративне навантаження та отримати надійного партнера, який сам зацікавлений у легальності ринку.
- Бізнесу — отримати захист від демпінгу, доступ до великих контрактів та інструменти для довгострокового планування.
- Громадам — зберегти та відновити водні біоресурси завдяки відповідальному користуванню, що базується на науковому підході та реальному контролі.
Ми закликаємо народних депутатів України та членів Комітету з питань аграрної та земельної політики проявити політичну волю та врахувати ці пропозиції при фіналізації тексту законопроєкту. Настав час перетворити рибне господарство з сировинного придатка на сучасний, високотехнологічний та відповідальний сектор економіки.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.