Динаміка та особливості вселення водних біоресурсів в Україні (2021-2024 рр.)

Відтворення водних біоресурсів шляхом штучного зариблення є ключовим інструментом підтримки рибогосподарського потенціалу та біорізноманіття водойм України. Аналіз даних за 2021-2024 роки дозволяє відстежити динаміку цього процесу, визначити пріоритетні види риб, географію вселення та основні рушійні сили.

Загальні обсяги вселення: Роки контрастів

За період 2021-2024 років обсяги вселення молоді риб демонстрували значну варіативність.

• 2021 рік став рекордним за останні роки, із загальним обсягом близько 32,27 млн екземплярів молоді. Цей показник включає як державне зариблення (13,41 млн екз.), так і вселення в рамках режимів спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) (18,86 млн екз.).
• 2022 рік позначений різким спадом – до 6,07 млн екз., що відображає переважно дані по СТРГ. Таке значне зниження є прямим наслідком повномасштабного російського вторгнення, яке унеможливило проведення робіт у багатьох регіонах та переорієнтувало ресурси.
• 2023 рік продемонстрував часткове відновлення – близько 10,48 млн екз. було вселено у водойми.
• Дані за 2024 рік (станом на момент формування файлів, ймовірно, неповні) показують тенденцію до подальшого нарощування обсягів, сягнувши 10,82 млн екз.

Діаграма 1: Загальні обсяги вселення молоді риб за роками (млн екз.)

Видовий склад: Пріоритети та збереження різноманіття

Аналіз видового складу вселеної молоді свідчить про домінування рослиноїдних видів та сазана/коропа, що традиційно є основою промислового та аматорського рибальства.

• Найбільш масові види:
  • Товстолобик (білий, строкатий та їх гібриди): Лідер за обсягами вселення, відіграє важливу роль як біологічний меліоратор та цінний об’єкт рибальства. У 2023 році вселено понад 5 млн екз. різних видів товстолобика, у 2024 – понад 4,5 млн екз.
  • Короп/Сазан: Традиційно популярний вид, обсяги його вселення також значні (наприклад, понад 2,5 млн екз. у 2023 р., понад 2 млн екз. у 2024 р. враховуючи різні вікові групи та джерела).
  • Білий амур: Ще один важливий рослиноїдний вид, що сприяє боротьбі із заростанням водойм.
• Хижі види: Для підтримання екологічного балансу регулярно вселяються щука та судак. Наприклад, у 2021 році державними підприємствами було вселено понад 2,8 млн екз. мальків щуки та майже 0,75 млн екз. мальків судака.
• Цінні та червонокнижні види: Особливу увагу приділено відтворенню аборигенних та цінних видів, зокрема:
  • Осетрові (стерлядь, севрюга, російський осетр): У 2021 році ДУ «Виробничо-експерементальний дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» випустив понад 1,5 млн екз. молоді осетрових.
  • Лососеві (лосось дунайський, форель струмкова): Регулярно зариблюються гірські річки Карпатського регіону. Наприклад, у 2023 та 2024 роках вселялися десятки тисяч екземплярів цих видів.
  • Харіус європейський: Також є об’єктом зариблення у Карпатах.

Діаграма 2: Орієнтовна структура вселення за основними групами риб (на прикладі 2023 року, млн екз.)

Географія вселення: Від Полісся до Причорномор’я

Зариблення охоплює водойми різних типів по всій території України, де це є безпечним та доцільним.

• Типи водойм:
  • Водосховища: Дніпровського та Дністровського каскадів (Каховське (до руйнації), Кам’янське, Кременчуцьке, Канівське, Київське, Дністровське), а також менші водосховища локального значення є основними об’єктами зариблення.
  • Озера: Великі озера, як Ялпуг, Катлабух, Сасик, та численні менші озера.
  • Річки: Великі річки (Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець та їх притоки) та малі річки, особливо в Карпатському регіоні (Прут, Черемош, Тиса, Стрий та їх притоки).
  • Лимани: Дніпро-Бузький, Хаджибейський.
• Кількість зариблених водойм: Щорічно заходи із вселення охоплюють десятки, а то й сотні водних об’єктів. Лише у 2023 році, згідно з наданими даними, було зариблено понад 60 унікальних названих водойм (або їх окремих ділянок). У 2024 році ця цифра є співставною.

Регіональний аспект (на прикладі даних СТРГ за 2023 рік):
У 2023 році лідерами за обсягами вселення в рамках режимів СТРГ стали:

1. Одеська область: понад 8,18 млн екз. (значна частина – зариблення лиманів та придунайських озер).
2. м. Київ та Київська область: близько 0,39 млн екз.
3. Харківська область: близько 0,34 млн екз.
4. Вінницька область: близько 0,33 млн екз.

Діаграма 3: Топ-5 областей за обсягами вселення в режимі СТРГ у 2023 р. (млн екз.)

Цікавий факт: Рушійні сили зариблення

Аналіз підстав для проведення вселення (на прикладі 2023-2024 рр.) показує, що процес є багатогранним:

1. Вимоги режиму СТРГ: Це основне джерело фінансування та обсягів зариблення. Користувачі водойм, що працюють в режимі СТРГ, зобов’язані проводити зариблення. У 2023 році це склало понад 9,7 млн екз., у 2024 – понад 9,8 млн екз.
2. Державне зариблення: Здійснюється державними рибовідтворювальними заводами (наприклад, у 2023 р. – близько 0,25 млн екз., у 2024 р. – близько 0,28 млн екз.).
3. Компенсаційні кошти: Кошти, що надходять як компенсація за завдані рибному господарству збитки, спрямовуються на відновлення популяцій (у 2023 р. – близько 73 тис. екз., у 2024 р. – майже 180 тис. екз.).
4. Місцеві програми: Органи місцевого самоврядування також долучаються до фінансування (у 2023 р. – близько 29 тис. екз., у 2024 р. – понад 485 тис. екз., що свідчить про зростання ролі громад).
5. Благодійні внески, громадські організації, заяви користувачів: Хоча обсяги за цими статтями менші, вони свідчать про активну позицію громадськості та бізнесу.

Діаграма 4: Джерела вселення ВБР у 2024 році (% від загальної кількості)

Виклики та перспективи

Повномасштабна війна внесла суттєві корективи у плани та можливості відтворення водних біоресурсів. Окупація територій, руйнація Каховського водосховища, забруднення водойм, обмеження доступу до багатьох водних об’єктів – все це негативно впливає на рибне господарство.
Однак, дані за 2023-2024 роки свідчать про поступове відновлення та адаптацію галузі до нових реалій. Збільшення ролі місцевих програм та компенсаційних коштів може стати важливим фактором у подальшому відтворенні.

Висновок

Вселення молоді риб залишається важливим напрямком діяльності для підтримки рибних запасів України. Незважаючи на виклики воєнного часу, держава, користувачі СТРГ та громадськість продовжують докладати зусиль для зариблення водойм. Пріоритет надається традиційним промисловим видам, але не забувають і про цінні та аборигенні види, що є запорукою збереження біорізноманіття українських водойм для майбутніх поколінь. Подальший моніторинг та аналіз дозволять оптимізувати програми відтворення та підвищити їх ефективність.

Разом із тим, наразі фактично зариблення суб’єктами спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) практично не здійснюється. Причиною цього є юридичні обмеження, що виникли через судову практику. Зокрема, відповідно до нещодавнього рішення Верховного Суду, встановлено, що водосховища комплексного призначення не можуть бути об’єктами оренди відповідно до вимог статті 51 Водного кодексу України. Крім того, суди наголосили, що наявність режиму рибогосподарської експлуатації та дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів не є належною правовою підставою для користування водними об’єктами чи землями водного фонду. Це створює ситуацію правової невизначеності, за якої користувачі не мають законних механізмів для оформлення права користування водоймами, що унеможливлює реалізацію зобов’язань із зариблення.

Таким чином, необхідність вирішення питання правового статусу користування водосховищами комплексного призначення є нагальною передумовою для відновлення повноцінного процесу відтворення водних біоресурсів у рамках СТРГ.