Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) в Україні опинилися в центрі жорсткої дискусії між представниками аквакультури, регуляторних органів та риболовецької спільноти. В умовах, коли 90% риби в Україні – імпортна, а власне виробництво перебуває під тиском неадекватних регуляторних обмежень, постає питання: яке майбутнє чекає на СТРГ?
Що таке СТРГ?
СТРГ – це форма рибогосподарської діяльності, що передбачає штучне розведення, вирощування та вилов риби в окремих водоймах або визначених рибогосподарських зонах. Основною метою таких господарств є забезпечення ринку продукцією місцевого виробництва, підтримка природного балансу водойм та стимулювання розвитку вітчизняного рибного бізнесу.
В Україні функціонування СТРГ тривалий час регулювалося Інструкцією № 4 від 2008 року, яка визначала основні правила ведення такого виду господарства. Проте її скасування у 2024 році створило значну правову невизначеність, поставивши багато підприємств у скрутне становище.
СТРГ відіграють ключову роль у забезпеченні зариблення водойм, збереженні біорізноманіття та формуванні стабільного виробництва риби, яка реалізується на внутрішньому ринку. У 2023 році користувачі СТРГ випустили у водойми 10,1 млн екземплярів риби, що значно перевищує показники інших видів рибного господарства.
Основна проблема – низька собівартість продукції
Головний виклик, який створюють СТРГ, – це значно нижча собівартість вирощеної риби, порівняно з традиційною аквакультурою, через відсутність плати за корми, за оренду (як землі, так і гідроспоруд), спецводокористування. Це ставить у нерівні умови виробників, які інвестують у сучасні технології та дотримуються суворих екологічних норм. З одного боку, така форма господарювання дозволяє виробляти дешеву продукцію, з іншого – вона може підривати розвиток повноцінної аквакультури, яка є майбутнім сталого рибного господарства.
Головна проблема режимів СТРГ полягає в тому, що вони створюють штучну конкуренцію для легальної аквакультури. Користувачі СТРГ не несуть витрат на корми, оренду водойм чи землі, утримання гідротехнічних споруд, що дозволяє їм продавати рибу за цінами, недосяжними для виробників, які працюють у рамках сучасних рибних господарств. Наприклад, традиційні аквакультурні підприємства витрачають до 60–70% бюджету на корми та енергію, тоді як СТРГ експлуатують природні кормові ресурси водойм безкоштовно. Це не лише спотворює ринок, а й блокує інвестиції в інновації — бізнес не бачить сенсу розвивати технології, якщо конкуренція з боку СТРГ залишається несправедливою.
СТРГ як інструмент “відбілювання” риби
Часто водойми з режимом СТРГ використовуються для легалізації браконьєрського вилову. Через відсутність ефективного моніторингу кількості та видів риби в водоймах користувачі СТРГ можуть фіктивно відображати обсяги “вирощеної” продукції, додаючи до неї незаконно виловлені ресурси. Наприклад, у звітах вказуються десятки тонн товстолоба, тоді як на ринок попадає короп, котрий виловлений у водоймах, де ведеться рибний промисел. Ця схема підриває довіру до легального рибного ринку та робить легальний промисел економічно невигідним: виробники, які працюють за квотами, не можуть конкурувати з “сірими” обсягами.
Крім того, СТРГ нерідко використовуються як спосіб “відбілювання” незаконно добутої риби. Оскільки вилов у рамках СТРГ не завжди підлягає жорсткому контролю, це створює можливості для маскування незаконного промислу. Така ситуація негативно впливає на розвиток легального рибного промислу, оскільки через складну систему аукціонів та неадекватні ліміти здійснювати промисел у межах отриманих дозволів стає економічно невигідним. Унаслідок цього промислові рибалки, які працюють офіційно, часто вимушені створювати підконтрольні СТРГ, щоб компенсувати свої втрати.
Ця практика не лише спотворює ринок, а й стимулює корупційні схеми, що ще більше ускладнює реформування галузі.
Саботаж зариблення: системна проблема
Однією з ключових вимог режимів СТРГ є відновлення запасів риби шляхом зариблення. Однак на практиці норми виконуються лише на 20–30%, а іноді й повністю ігноруються. Наприклад, замість заявлених 50 г малька зариблюють молодь вагою 10–15 г, яка гине через брак жирових запасів для зимівлі. Це призводить до того, що водойми, які мають потенціал давати 800 кг/га риби, фактично виробляють лише 45–50 кг/га. Такі дії не лише руйнують екосистеми, а й підривають продовольчу безпеку: Україна змушена імпортувати рибу, хоча власні водойми могли б закрити потреби внутрішнього ринку.
Наслідки для екології та економіки
Невиконання зариблення, поєднане з надмірним виловом, призводить до деградації водойм: зникають цінні види риб, зростає кількість інвазивних організмів, зменшується біорізноманіття. Економічно це означає втрату мільйонів гривень щороку — як через недовиробництво, так і через збитки легальних виробників, які несуть витрати на дотримання норм.
Режими СТРГ, задумані для підтримки рибного господарства, перетворилися на інструмент корупції та екологічного зловживання. Їхня діяльність не лише порушує принципи справедливої конкуренції, а й безпосередньо загрожує продовольчій безпеці країни. Для змін потрібне:
- Скасування пільгових умов для СТРГ — впровадження плати за водокористування та контроль за використанням кормових ресурсів.
- Жорсткий моніторинг зариблення — впровадження електронної звітності з фото- та відеофіксацією процесу.
- Кримінальна відповідальність за фальсифікацію даних про вилов або зариблення.
Без цих кроків СТРГ залишатимуться “чорною дірою” для ресурсів України, а ринкова аквакультура — нереалізованим потенціалом.
Необхідність реформування: аквакультура як критерій допуску
Спеціальні товарні рибні господарства мають значний потенціал для перетворення на ключовий елемент продовольчої безпеки та експортної галузі України. Однак їх розвиток неможливий без інтеграції з аквакультурними господарствами, які забезпечують вирощування якісного посадкового матеріалу. Наявність власних виробничих потужностей для отримання малька, личинок або інших форм молоді риби є обов’язковою умовою для користувачів СТРГ. Це дозволить контролювати якість та кількість зариблення, зменшити залежність від зовнішніх постачальників і запобігти фальсифікаціям, які сьогодні ведуть до масового відходу риби через нежиттєздатність матеріалу.
Важливим напрямком розвитку СТРГ може стати вирощування високопродуктивних видів, адаптованих до місцевих умов, таких як короп, товстолобик, амур або осетрові. Для цього потрібні спеціалізовані інкубаційно-вирощувальні комплекси, які зможуть забезпечити рибогосподарства не лише кількістю, а й генетично стійким матеріалом. Наприклад, створення регіональних центрів з розведення малька дозволить оптимізувати логістику та знизити собівартість продукції, що особливо актуально для південних областей, де зосереджено основні площі СТРГ.
Технологічна модернізація – ще один ключовий фактор. Використання замкнутих водопостачальних систем (УЗВ), автоматизованих годівницьких комплексів та моніторингу якості води дозволить підвищити рибопродуктивність водойм до нормативних 800 кг/га. Однак такі рішення вимагають інвестицій, які окупляться лише за умови довгострокових гарантій з боку держави – наприклад, через пільгові кредити або компенсації частини витрат на обладнання.
Крім того, СТРГ можуть стати центрами екологічної реабілітації водойм. Вирощування риби, яка природно очищає водойми (наприклад, товстолобик, що живиться фітопланктоном), у поєднанні з контролем антропогенного навантаження допоможе відновити біорізноманіття. Для цього необхідно закріпити в законодавстві обов’язок користувачів СТРГ проводити щорічний екомоніторинг та публікувати його результати.
Для реалізації потенціалу СТРГ Україні потрібно перейти від екстенсивної моделі до науково обґрунтованого рибництва. Обов’язкове створення аквакультурних господарств як джерела посадкового матеріалу, посилення контролю за їх роботою та державна підтримка інновацій зроблять СТРГ драйвером не лише ринку риби, але й сталого управління водними ресурсами. Без цього водойми залишатимуться зоною хаосу, де замість продуктивних господарств панує браконьєрство і марнування держресурсів.
Щоб уникнути хаосу на ринку та стимулювати відповідальне виробництво, culture-based aquaculture (СТРГ) має бути доступною лише для підприємств, які мають повний виробничий цикл аквакультури. Це означає:
✔️ Наявність виробничої бази для вирощування риби в умовах аквакультури.
✔️ Наявність статусу п.
✔️ Дотримання стандартів контролю за якістю та безпекою продукції.
✔️ Відповідальне управління водними ресурсами.
Регуляторні виклики
Наразі діяльність СТРГ перебуває у правовій невизначеності через скасування нормативних актів, які регулювали їх функціонування. Це дає підстави для зловживань, створює корупційні ризики та змушує бізнес працювати у “сірій” зоні.
Спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) в Україні стикаються з низкою регуляторних викликів, які суттєво обмежують їх ефективність. Насамперед, це недосконалість нормативної бази, що створює суперечності між декларованими цілями та реальними механізмами їх досягнення. Наприклад, вимоги до зариблення водойм передбачають використання мальків масою 11–19 г, які через фізіологічні особливості не здатні пережити зимівлю. Це свідчить про відсутність наукового обґрунтування в регуляторних стандартах, що призводить до марнотратства ресурсів і фальсифікації звітності.
Іншим ключовим викликом є відсутність ефективного контролю та прозорості. Державні органи не забезпечують належного моніторингу виконання режимів СТРГ, що сприяє корупції. Так, зариблення часто проводиться формально, а дані про кількість мальків завищуються, щоб отримати фінансування або уникнути санкцій. Крім того, відсутність чіткої методики оцінки ефективності роботи СТРГ ускладнює виявлення порушень та прийняття обґрунтованих рішень щодо продовження або скасування режимів.
Соціальні норми, закріплені в законодавстві, також створюють конфлікти інтересів. Право громадян на безкоштовний вилов риби (3 кг/добу) суперечить інтересам користувачів СТРГ, які інвестують у зариблення та охорону водойм. Це призводить до надмірного вилову, зниження продуктивності та збитків для господарств. Водночас місцеві органи влади часто ігнорують необхідність обмеження рекреаційного тиску на водойми, що посилює екологічні ризики.
Відсутність координації між державними інституціями є ще однією проблемою. Режими СТРГ не інтегровані в плани місцевого розвитку, що ускладнює вирішення питань щодо скидів стічних вод, використання прибережних зон або антропогенного навантаження. Без укладання договорів з місцевою владою, які б регулювали ці аспекти, користувачі СТРГ залишаються беззахисними перед свавіллям браконьєрів, недобросовісних чиновників або незаконних військових формувань.
Для подолання цих викликів необхідні системні зміни: перегляд нормативних актів з урахуванням наукових рекомендацій, створення механізмів прозорої оцінки ефективності СТРГ, посилення відповідальності за порушення та розвиток діалогу між державою, бізнесом і громадами. Лише комплексний підхід дозволить перетворити СТРГ на інструмент сталого розвитку аквакультури та забезпечити продовольчу безпеку країни.
Реформа має бути спрямована на створення прозорого механізму регулювання, де ключову роль відіграватиме саме аквакультура.
Перспективи розвитку
Спеціальні товарні рибні господарства мають значний потенціал для перетворення на ключовий елемент продовольчої безпеки та експортної галузі України. Однак їх розвиток неможливий без інтеграції з аквакультурними господарствами, які забезпечують вирощування якісного посадкового матеріалу. Наявність власних виробничих потужностей для отримання малька, личинок або інших форм молоді риби є обов’язковою умовою для користувачів СТРГ. Це дозволить контролювати якість та кількість зариблення, зменшити залежність від зовнішніх постачальників і запобігти фальсифікаціям, які сьогодні ведуть до масового відходу риби через нежиттєздатність матеріалу.
Важливим напрямком розвитку СТРГ може стати вирощування високопродуктивних видів, адаптованих до місцевих умов, таких як короп, товстолобик, амур або осетрові. Для цього потрібні спеціалізовані інкубаційно-вирощувальні комплекси, які зможуть забезпечити рибогосподарства не лише кількістю, а й генетично стійким матеріалом. Наприклад, створення регіональних центрів з розведення малька дозволить оптимізувати логістику та знизити собівартість продукції, що особливо актуально для південних областей, де зосереджено основні площі СТРГ.
Технологічна модернізація – ще один ключовий фактор. Використання замкнутих водопостачальних систем (УЗВ), автоматизованих годівницьких комплексів та моніторингу якості води дозволить підвищити рибопродуктивність водойм до нормативних 800 кг/га. Однак такі рішення вимагають інвестицій, які окупляться лише за умови довгострокових гарантій з боку держави – наприклад, через пільгові кредити або компенсації частини витрат на обладнання.
Крім того, СТРГ можуть стати центрами екологічної реабілітації водойм. Вирощування риби, яка природно очищає водойми (наприклад, товстолобик, що живиться фітопланктоном), у поєднанні з контролем антропогенного навантаження допоможе відновити біорізноманіття. Для цього необхідно закріпити в законодавстві обов’язок користувачів СТРГ проводити щорічний екомоніторинг та публікувати його результати.
Для реалізації потенціалу СТРГ Україні потрібно перейти від екстенсивної моделі до науково обґрунтованого рибництва. Обов’язкове створення аквакультурних господарств як джерела посадкового матеріалу, посилення контролю за їх роботою та державна підтримка інновацій зроблять СТРГ драйвером не лише ринку риби, але й сталого управління водними ресурсами. Без цього водойми залишатимуться зоною хаосу, де замість продуктивних господарств панує браконьєрство і марнування держресурсів.
🔹 Впровадження критеріїв допуску до СТРГ для компаній, що мають замкнений цикл аквакультури та мають можливість вирощувати власний посадковий матеріал.
🔹 Перехід на європейські стандарти ведення рибного господарства.
🔹 Прозоре ліцензування та контроль за дотриманням екологічних норм.
Майбутнє СТРГ залежить від рішень, які будуть ухвалені найближчим часом. Якщо галузь отримає чіткі, прозорі правила гри, то український рибний ринок зможе не лише стабілізувати ситуацію, а й створити передумови для сталого розвитку аквакультури в країні.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.