Сьогодні рибна галузь України перебуває в точці перелому. Ми маємо унікальний шанс перетворити аквакультуру на драйвер продовольчої безпеки, але замість ефективних інструментів отримуємо дискусії навколо ризикованих законопроєктів.
Садкова аквакультура: світовий тренд і українські можливості
Аквакультура — це швидкозростаючий сектор тваринництва та один із лідерів у забезпеченні продовольчої безпеки. Сьогодні світова аквакультура генерує більше половини всіх споживаних рибних продуктів, і Україна, завдяки значному водогосподарському фонду, має величезний потенціал, щоб стати частиною цього глобального успіху.
Одним із найбільш перспективних напрямів є контрольоване вирощування риби в садках. Цей метод дозволяє ефективно використовувати водні ресурси, не потребуючи великих земельних площ чи масштабних капіталовкладень у будівництво ставків.
Ключові переваги садків:
- Раціональність: Садки займають лише частину водойми, забезпечуючи природний водообмін та зниження енерговитрат.
- Продуктивність: Висока щільність посадки дозволяє суттєво підвищити ефективність вирощування порівняно зі ставковими господарствами.
- Гнучкість: Садкові системи легко обслуговувати (облов, годування, спостереження), їх можна інтегрувати в будь-яку ланку біотехнологічного процесу — від інкубаційного цеху до системи УЗВ.
- Універсальність: Садки підходять як для форелі та лососевих, так і для коропа, осетрових чи сомових видів риб.
В Україні використання садків — це не просто експеримент, а реальний бізнес, що потребує лише одного: стабільних та прозорих правил доступу до водного простору.
Ми отримали офіційну відповідь від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо оренди водойм для розміщення садкових ліній. Якщо коротко: міністерство чітко вказує на поточні законодавчі рамки, але водночас визнає, що механізм потребує подальшого обговорення на рівні робочих груп.
Що каже міністерство?
У своїй відповіді заступник Міністра Тарас Висоцький підтверджує: механізм оренди частин водойм для цілей аквакультури (зокрема, для розміщення садкових ліній) наразі регулюється Типовим договором оренди (Постанова КМУ №981) та Методикою визначення розміру плати (наказ Мінагрополітики №11).
Але головний висновок для бізнесу: автоматичного чи «простого» шляху не існує. Кожен інвестор має проходити складний шлях: заява, графічні матеріали, обов’язкове науково-біологічне обґрунтування (НБО) і погодження з місцевою владою.
Чому 12384 не є панацеєю?
Навколо законопроєкту №12384 точилося багато дискусій, і сьогодні стає очевидно, що ймовірність його прийняття вкрай низька. Він перевантажений суперечливими нормами, які не влаштовують ні екологів, ні фінансистів, ні самих виробників.
Проте, якщо №12384 «зависає», це не означає, що галузь має зупинитися. Садкові лінії — це надзвичайно перспективний напрям, який може дати країні тисячі тонн якісної риби. Ми не маємо права чекати роками, поки в парламенті знайдуть політичний консенсус.
Які варіанти законного вирішення питання вже зараз?
Поки законопроєктна епопея триває, ми в Спілці «Риба України» пропонуємо розглянути наступні шляхи врегулювання, які можна реалізувати без очікування на новий масштабний закон:
- Спрощення процедури через підзаконні акти (Постанова КМУ №981):
Уряд може внести зміни до Типового договору оренди, де чітко прописати особливості оренди акваторії (водного простору) для садкових ліній. Це дозволить чітко розмежувати оренду земельної ділянки під водою та оренду самого водного простору, де розміщуються садки. - Розробка галузевого стандарту НБО для садків:
Щоб не робити інвесторів заручниками складних експертиз, Міністерство разом з Держрибагентством може затвердити уніфіковану методику (спрощене НБО) для садків. Якщо господарство відповідає певним технічним критеріям, воно отримує «зелений коридор» на отримання дозволів. - Використання потенціалу №15040-1:
Ми наполягаємо на тому, що системне вирішення питання має бути закладене в євроінтеграційний законопроєкт №15040-1. Там ми можемо прописати прозорий порядок надання акваторії в користування через прозорі аукціони, що зніме всі питання щодо «кулуарних» домовленостей. - Інституційне рішення:
Створення при Держрибагентстві «єдиного вікна» для інвесторів в аквакультуру. Це має бути не просто консультативний орган, а сервісна служба, яка бере на себе координацію з місцевою владою та землевпорядниками, щоб інвестор не бігав по кабінетах.
Чому №15040-1 — це наш єдиний правильний шлях?
- Європейська системність: Ми впроваджуємо Спільну рибогосподарську політику ЄС, що дає доступ до європейських фондів.
- Захист виробника: Наші правки (альтернативний проєкт №15040-1) захищають тих, хто працює законно, і створюють умови для виходу «тіньовиків» у прозоре поле.
- Демонополізація науки: Ми вимагаємо, щоб інвестор міг обирати, де замовляти НБО, а не був залежним від державних інститутів.
Голова спілки «Риба України» Любомир Гайдамака підкреслює:
“Ми вітаємо зняття №12384 з розгляду — це правильний крок. Ми маємо зосередитися на проєкті №15040-1. Це наша версія європейських правил, де ми врахували все: від садків до детінізації. Наша мета — перетворити аквакультуру на бізнес, а не на схему. Ми готові до діалогу з Комітетом ВР, щоб фіналізувати цей документ, який стане фундаментом для європейської рибної галузі в Україні”.
Час припинити розмови про «активістів» і перейти до професійної роботи над законом, який нарешті дасть садковій аквакультурі старт, а не нові бар’єри.
👇 Детальна інформація про наші пропозиції до проєктів №15040 та №15040-1:
https://ukrfish.org/8ein
Наш меседж до влади:
Ми не повинні бути заручниками політичних ігор навколо сумнівних законопроєктів. Якщо депутати не бачать потенціалу №12384 — давайте рухатися далі. Ми готові працювати над тим, щоб №15040-1 став тим законом, який нарешті запустить українську аквакультуру на повну потужність.
Ми продовжуємо тримати ситуацію на контролі та готуємо нові пропозиції до чергового засідання робочої групи.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.